Берталан Секей (; , Коложвар, Угорщина — , Будапешт, Угорщина) — угорський історичний художник і портретист. Працював у стилях романтизму та академізму.

Життєпис Народився в родині, що належала до трансильванського дворянства. Батько Секея був секретарем при суді. Хоча в родині бажали, щоб Берталан став інженером, він навчався у Відні в Академії образотворчих мистецтв у 1851—1855 роках. Учителями Секея були Петер Йоганн Непомук Гайгер і Карл Раль. Потім він повернувся до рідного Коложвара (нині Клуж-Напока, Румунія), де протягом трьох років працював учителем мистецтва. Згодом рік працював у графа Айхельбурга в Маршендорфі, після чого одружився і переїхав до Мюнхена, де навчався з Карлом фон Пілоті. У цей період життя Секей уперше зацікавився історичним живописом. З 1862 року проживав у Пешті (з 1873 — частина Будапешта).

Наступного року Секей виграв у мистецькому конкурсі з картиною «Втеча імператора Карла VII» і використав виграні кошти для подорожі до Нідерландів і Парижа, з якої повернувся 1864 року. Секей став одним із перших художників, залучених до викладання у новоствореній Угорській королівській школі малювання (нині Угорський університет образотворчих мистецтв) в 1871 році й був директором закладу в 1902—1905 роках.

У 1860-1880-х роках Секей писав переважно портрети й жіночі фігури, а потім повернувся до ландшафтів. Також він створив декоративні мурали в церкві Матяша, Будапештській опері та ратуші Кечкемета. Пізніше він зацікавився дослідженнями Едварда Майбріджа й Етьєна-Жуля Маре й провів деякі власні.

Галерея

Примітки

Джерела Zsuzsanna Bakó, Székely Bertalan (1835—1910), Kep. Kiadó, Budapest 1982, Székely Bertalan mozgástanulmányai (motion studies), edited by Annamária Szőke and László Beke, Budapest, 1992, Éva Bicskei, Ámor és Hymen: A fiatal Székely Bertalan szerelmi történetei (Amor and Hymen: Love Stories of the Young Bertalan Székely), Budapest: Akadémiai Kiadó, 2010

Hungarian Art History: «Looking Down Into the Abyss: Bertalan Székely and the Perils of Love» Bertalan Székely Remembered by Árpád Schauschek @ the Magyar Elektronikus Kõnyvtár