Чезаре Гольдман (, 21 червня 1868, Тріест — 10 жовтня 1937, Рим) — італійський підприємець і політик.
Біографія Чезаре Гольдман народився в Трієсті в багатій єврейській родині Енріко Гольдмана і Кароліни Норси Гольдман, збанкрутованої в 1873 крахом Віденської фондової біржі.Pavan, Ebrei borghesi: identità famigliare, solidarietà e affari nell'età dell'emancipazione, pp. 813—814 Старша сестра Чезаре, Софія, вийшла заміж за Федеріко Тіволі, від шлюбу народилася Ардуїна Фанні Ірма Тіволі (1873—1949) — дружина Анджело Сраффа і мати відомого економіста П'єро Сраффа.Leeson, p. 6Monti, p. 58 Через економічні труднощі сім'ї Чезаре був змушений перервати навчання, знайшовши роботу у філії у Турині, куди він переїхав у 1876 році.
Через свої соціал-демократичні та антиклерикальні погляди він поступово віддалився від єврейської віри, приєднавшись до масонської ложі П'єтро Мікка-Аусонія в Турині, ставши її поважним членом між 1889 і 1891 роками (змінивши, за деякими даними, на цій посаді майбутнього міністра та фінансів Італії Levra, p. 139 nota 117; згідно з іншими джерелами, мав це звання спільно з нимMola, p. 267Maida, p. 231). Гольдман фінансував у той період Circolo Garibaldi та просував різні благодійні заходи, створюючи в Турині разом із братами по ложі каси взаємодопомоги, дитячі садки та народні кухні.Comba, pp. 193, 205—206
Одружився з Емме Де Бенедетті, від неї у нього народилися син Енріко та дочка Лія Сільвія. Обіймав посаду муніципального радника в Турині, обираючись у 1892 та 1895 роках.
У 1897 році переїхав до Мілана, де працював в італійській друкарні директором з комерції; обіймав цю посаду до 1907 року. У Мілані вступив до амброзіальної ложі Eterna Luce.Gnocchini, pp. 148—149 Голдман зайняв чільне місце у світі міланського підприємництва, бувши президентом різних компаній; серед них: Італійська кредитна компанія, Комісійне агентство з імпорту та експорту, Anonima officine Moncenisio, la Anonima Rejna, Міланський сталеливарний завод. Також був акціонером популярних газет, у тому числі Il SoleMonti, p. 200Carrubba & Castronovo, pp. 60, 94, Il Carroccio та Il Secolo.
Перебуваючи на іредентистських та інтервенціоністських позиціях, він очолював Політичну асоціацію іредентистів Італії під час Першої світової війни.Manenti, Dall'irredentismo all'interventismo. I massoni triestini di fronte alla Grande guerra, p. 207 Гольдман також приєднався до Комітету з підготовки, відкритої інтервенціоністської організації, заснованої в січні 1915 року в Турині.Crociani & Bifolchi, p. 113 nota 17 У 1917 році, після виключення Муссоліні з соціалістичної партії, він насилу фінансував його видання Il Popolo d'Italia, пожертвувавши внесок у розмірі 17 000 лір.De Felice, p. 355
У наступний післявоєнний період він був серед учасників (один із 206 присутніх у «невичерпному списку», складеному істориком ) установчих зборів фашистського Італійського союзу боротьби, що відбулися 23 березня 1919 року.Franzinelli, capitolo Apparati. I Sansepolcristi.Gutman, p. 1027 На час заходу Гольдман надав зал Промислового та торгового союзу, в якому він сам головував.Nuova antologia — Volume 600, n. 2246, p. 266 З повідомлення Il Popolo d'Italia відомо, що крім Гольдмана на зустрічі були присутні й інші італійські євреї, зокрема П'єро Жаккіа, , та . Як і багато інших учасників Сансеполькрісмо, члени цього мітингу також були вкрай різнорідними з ідеологічного погляду, і в подальші роки їхня доля склалася по-різному.
Разом із , Еліо Йоном та , що фінансували Il Popolo d'Italia Муссоліні та похід на РимGunzberg, p. 224Brustein, p. 327, Гольдман був одним з провідних єврейських представників світу підприємництва та італійського інтервенціонізму, які підтримували первісну фашистську партію.Lupo, p. 38 Факт присутності діячів італійської єврейської громади на даному етапі формування фашизму підтверджує, що антисемітизм не був основним елементом руху, принаймні у його початковій фазі.Molinari, pp. 102—103
Участь Гольдмана також викликала дискусію про роль масонства у процесі формування фашизму; однак слід враховувати, що ініціативи щодо приєднання до руху, висловлені масонами на першому етапі, доречніше сприймати як ініціативи особистого характеру, а не як відображення позиції масонства в цілому.Mola, p. 485 nota 1Isastia, p. 27 У 20-ті та 30-ті роки він був президентом Італійської комерційної кредитної компаніїAnnuario generale d'Italia guida generale del Regno, 1935, p. 926 та міланського сталеливарного заводу, а також співзасновником та віце-президентом видавництва Imperia (засновано наприкінці 1922 року, придбано Національною фашистською партією) разом, серед інших, з та Діно Гранді.Padulo, p. 115
Помер у Римі в 1937 році та був похований на монументальному цвинтарі Мілана.Могила Чезаре Гольдмана Його смерть була згадана у статті під назвою Due sansepolcristi scomparsi, опублікованій у періодичному виданні La Nostra Bandiera, номер від 1-16 жовтня 1937 року.
Примітки
Література Lynn M. Gunzberg, Strangers at Home: Jews in the Italian Literary Imagination, University of California Press, 1992 William I. Brustein, Roots of Hate: Anti-Semitism in Europe Before the Holocaust, Cambridge University Press, 2003 , Encyclopedia of the Holocaust, Volume 2, Macmillan Library Reference USA, 1995 Luca G. Manenti, Dall'irredentismo all'interventismo. I massoni triestini di fronte alla Grande guerra in Quaderni Giuliani di Storia. Trieste, Deputazione di Storia Patria per la Venezia Giulia, anno XXXVI, n. 2 luglio-dicembre 2015, pp. 195—214 Francesco Protonotari (a cura di), Nuova antologia, Volume 600, n. 2246, 2008 , Mussolini il rivoluzionario (1883—1920), Einaudi, Torino, 1995 Ilaria Pavan, La presenza ebraica nell'economia italiana alla vigilia delle leggi antiebraiche. Prime note, La Rassegna Mensile di Israel terza serie, Vol. 69, No. 1, Saggi sull'ebraismo italiano del Novecento in onore di Luisella Mortara Ottolenghi, Tomo I (Gennaio — Aprile 2003), pp. 287—320 Ilaria Pavan, «Ebrei» in affari tra realtà e pregiudizio. Paradigmi storiografici e percorsi di ricerca dall'Unità alle leggi razziali, Quaderni storici nuova serie, Vol. 38, No. 114 (3), (anche in Ebrei borghesi: identità famigliare, solidarietà e affari nell'età dell'emancipazione (dicembre 2003), pp. 777—821) Barbara Armani; Guri Schwarz; Sergio Anselmi, Ebrei borghesi: identità famigliare, solidarietà e affari nell'età dell'emancipazione, Bologna, Il Mulino, 2003 Repertorio degli editori milanesi 1900—1945 in Editori a Milano (1900—1945): Repertorio, a cura di Patrizia Caccia, pp. 27–334. Milano, Franco Angeli, 2013 Gerardo Padulo, «Imperia»: la prima casa editrice del P.N.F., Il Ponte, anno LXIII, n. 10, ottobre 2007 Nicola Tranfaglia, Paolo Murialdi, Massimo Legnani, La stampa italiana nell'età fascista, Laterza, 1980 Corrado Scibilia (a cura di), Annali della Fondazione Ugo La Malfa XXIV — 2009. Storia e Politica Robert Leeson (a cura di), The Keynesian Tradition, Palgrave MacMillan, 2008 Mimmo Franzinelli, Fascismo anno zero. 1919: la nascita dei Fasci italiani di combattimento, Mondadori, 2019 Annamaria Monti, Angelo Sraffa: Un «antiteorico» del diritto, Egea, 2011 Germano Maifreda, Gli ebrei e l'economia milanese: l'Ottocento, Milano, Franco Angeli, 2000 Umberto Levra, Fare gli italiani. Memoria e celebrazione del Risorgimento, Torino, Comitato di Torino dell'Istituto per la Storia del Risorgimento Italiano, 1992 Augusto Comba, La massoneria tra filantropia e pedagogia, in La morte laica. II. Storia della cremazione a Torino(1880—1920), a cura di A. Comba, E. Mana, S. Nonnis Vigilante, prefazione di N. Tranfaglia, Torino, Scriptorium, 1998, pp. 179—218 Vittorio Gnocchini, L'Italia dei liberi muratori. Brevi biografie di massoni famosi, Mimesis, Milano 2005 Bruno Maida, Dal ghetto alla città. Gli ebrei torinesi nel secondo Ottocento, Torino, Zamorani, 2001 Luca Giuseppe Manenti, Massoneria e irredentismo. Geografia dell'associazionismo patriottico in Italia tra Otto e Novecento, Trieste, Irsml FVG, Trieste 2015 Salvatore Lupo, Il Fascismo. La politica di un regime totalitario, Roma, Donzelli, 2005 Anna Maria Isastia, Massoneria e fascismo. La repressione degli anni Venti, Firenze, Libreria Chiari, 2003 , Storia della massoneria italiana dalle origini ai nostri giorni, Milano, Bompiani, 1992 Piero Crociani, Annalisa Bifolchi (a cura di), La neutralità 1914—1915: la situazione diplomatica, socio-politica, economica e militare italiana: congresso di studi storici internazionali, Stato maggiore della difesa: Roma, 4-5 dicembre 2014, Salone d'onore della Caserma «Sante Laria» del Comando generale della Guardia di finanza, Roma, Piazza Mariano Armellini, 20: atti del congresso , (a cura di), 1865-2015 150 anni del Sole 24 ore, Il Sole 24 Ore, Milano, 2015 , Ebrei in Italia: un problema di identità (1870—1938), Giuntina, 1991 Giorgio Fabre, Mussolini razzista. Dal socialismo al fascismo: la formazione di un antisemita, Garzanti, 2005 Luca Ventura, Il gruppo de «La nostra bandiera» di fronte all'antisemitismo fascista (1934—1938), Studi Storici, Anno 41, No. 3, Ebrei italiani, memoria e antisemitismo (Luglio — Settembre, 2000), pp. 711—755 , Laici e solidali. Massoneria e associazionismo a Torino e in Piemonte (1861—1925), Franco Angeli, 2018