Махмуд Абдул Рза огли (Абдулрзайович) Абілов (, село Укур Кубинського повіту Бакинської губернії, тепер Гусарського району, Азербайджан — , місто Баку, тепер Азербайджан) — азербайджанський радянський військовий діяч, командир 216-ї Азербайджанської стрілецької дивізії Закавказького військового округу, генерал-майор. Депутат Верховної ради СРСР 3—4-го скликань.
Життєпис Народився в родині бідного лезгинського селянина. Навчався в школі на станції Ялама, але не закінчив через смерть 1915 року батька, а 1917 року — матері. Після смерті батька працював на залізничній станції Ялама, наймитував у заможних селян.
У квітні 1920 року добровільно вступив до Червоної армії. Служив червоноармійцем 1-ї Іранської стрілецької бригади 11-ї армії РСЧА. Брав участь у боях у горах Коджарії, у Тифліській операції, воював проти військових загонів меншовицького уряду Грузинської демократичної республіки. Член РКП(б) з 1920 року.
У 1922 році закінчив Бакинську військову школу з підготовки молодших командирів.
З жовтня 1922 по березень 1924 року служив командиром взводу 2-ї стрілецької роти 49-го стрілецького полку 17-ї Нижньогородської стрілецької дивізії, розташованої на Далекому Сході. Потім переведений до 77-ї азербайджанської гірськострілецької дивізії, де служив командиром взводу дивізійної школи, а з серпня 1926 по червень 1929 року — командиром роти 3-го Бакинського стрілецького полку цієї ж дивізії в місті Ленкорані.
З 1929 по липень 1930 року — курсовий командир піхотної школи в місті Тіфлісі, потім — помічник командира роти, а з серпня 1932 по липень 1937 року — командир роти Тбіліського військового училища.
З 1937 по 1938 рік — командир 230-го стрілецького полку 77-ї Азербайджанської стрілецької дивізії в місті Кіровабаді.
У 1938 році склав екстерном екзамени за середню школу і пройшов перепідготовку в Москві на військових курсах «Постріл», після закінчення яких був направлений на Далекий Схід і призначений начальником розвідувального відділу штабу 2-ї окремої стрілецької бригади 59-го стрілецького корпусу. У 1938 році брав участь у боях біля озера Хасан, а в 1939 році — в боях біля річки Халхін-Гол. Після закінчення боїв у Халхін-Гола Абілов був призначений начальником штабу бригади, потім переведений на посаду заступника командира 105-ї стрілецької дивізії, яка дислокувалася в Українській РСР.
У серпні 1941 року був направлений до Москви для проходження курсів при Академії Генерального штабу Червоної армії, після закінчення яких був призначений командиром новоствореної 146-ї окремої стрілецької бригади. У квітні 1942 року сформована із сибіряків 146-та стрілецька бригада була перекинута на Північно-Західний фронт у район Демянська, де вела важкі оборонні бої. Після завершення Дем'янської операції та виходу до Старої Русі бригада була зосереджена в місті Калузі, де на базі бригади було сформовано 70-ту стрілецьку дивізію під командуванням Абілова, перекинуту потім під Смоленськ у склад Західного фронту.
З травня 1944 року Абілов перебував у військовому госпіталі. Після одужання призначений командиром 250-ї гвардійської дивізії 35-го стрілецького корпусу. Влітку 1944 року 250-та дивізія неодноразово відзначилася в наступальних операціях «Багратіон» у складі 2-го Білоруського фронту.
З липня по жовтень 1946 року — заступник командира 96-ї гвардійської стрілецької дивізії. У жовтні 1946 — травні 1948 року — заступник командира 41-го стрілецького корпусу, потім командир цього корпусу.
З травня 1948 по грудень 1955 року — командир 216-ї Азербайджанської стрілецької дивізії Закавказького військового округу.
З 13 грудня 1955 року — в запасі.
Помер 30 січня 1972 року в місті Баку. Похований на 1-й Алеї честі в Баку.
Звання підполковник (28.04.1940) полковник генерал-майор (20.04.1945)
Нагороди орден Леніна (21.02.1945) п'ять орденів Червоного Прапора (14.02.1943, 19.10.1944, 3.11.1944, 10.02.1945, 15.11.1950) орден Суворова ІІ ст. (15.04.1945) орден Кутузова ІІ ст. (28.09.1943) ордени Богдана Хмельницького ІІ ст. (29.05.1945) орден Червоної Зірки медаль «За визволення Варшави» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «За взяття Берліна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медалі
Примітки
Джерела СЛАВНЫЙ БОЕВОЙ ПУТЬ ГЕНЕРАЛА МАХМУДА АБИЛОВА (К 110-ЛЕТИЮ СО ДНЯ ЕГО РОЖДЕНИЯ)