Олександр Володимирович Папуша ( 2 січня 1975, м. Тернопіль) — український актор театру, кіно та дубляжу, педагог, співак. Заслужений артист України (2012).
Життєпис Олександр Папуша народився 2 січня 1975 року в Тернополі.
Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 14. Закінчив філологічний факультет Тернопільського педагогічного інституту (1997, спеціальність — вчитель української мови, літератури та англійської мови), акторське відділення Тернопільського музичного училища (1998, курс народного артиста України В'ячеслава Хім'яка). Працював учителем іноземної мови Великогаївської загальноосвітньої школи Тернопільського району (1996—1997). Від 1998 — актор Тернопільського обласного драматичного театру (нині академічний театр).
Співає та грає на гітарі, пише пісні.
Сім'я Одружений, з дружиною Іриною виховують доньку Катерину та сина Дениса.
Творчість Ролі в театрі Юлюс, «Казка про Моніку» С. Шальтяніса, Л. Яцінавічуса, Ґраф, «Коханий нелюб», Я. Стельмаха, Тіль і Менахем «Тіль Уленшпіґель» і «Поминальна молитва» Г. Горіна, Яго, «Отелло» В. Шекспіра, Месія, «Ціною крові» Лесі Українки, Лука, «Патетична соната» М. Куліша, Корній, «Сльози Божої Матері» О. Мосійчука за У. Самчуком, Патріарх Йосиф Сліпий, «Голгофа. Містерія непокори» О. МосійчукаУ Тернополі завершили Рік патріарха Йосифа Сліпого врученням відзнак на його честь // Українська греко-католицька церква. — 2023. — 3 квітня.Шот, М. Містерія непокори та незламності // Урядовий кур'єр. — 2022. — 27 вересня..
Фільмографія 2003 — Один — в полі воїн, Кривий, 2006 — Повернення Мухтара-3, Вітьок, 2013 — 1943, 2018 — Швидка, 2019 — Іловайськ 2014. Батальйон ДонбасСадовська, Г. «Іловайськ 2014»: очищення правдою // Вільне життя плюс. — 2019. — № 73 (11 верес.). — С. 3. — (Враження)., 2019 — Течія, 2020 — Сага, 2020 — Доброволець, 2022 — Папаньки 4, 2022 — Гарячий.
Дублювання 2016 — Бунтар Один. Зоряні Війни. ІсторіяОлександр Папуша // КіноБаза..
Нагороди заслужений артист України (27 березня 2012) — за вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру; Тернопільська обласна премія імені Леся Курбаса (2021) — за виконання ролей Гонти («Тарас» Б. Стельмаха, О. Мосійчука за творами Т. Шевченка), Івана Карася («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Виборного («Наталка Полтавка» І. Котляревського) у виставах Тернопільського академічного обласного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка; відзнака Тернопільсько-Зборівської архиєпархії та митрополії УГКЦ на честь Патріарха Йосифа Сліпого «Великого бажайте» (2023)Шподарунок, Н. «Великого бажайте», панове лауреати! // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2023. — № 13 (5 квіт.). — С. 3.Цвик О., Максимлюк, О. Нагородили перших лауреатів: на Тернопільщині заснували нову відзнаку // Суспільне Новини. — 2023. — 31 березня.; увійшов до рейтингу «100 кращих тернополян»Результати // 100 кращих тернополян.; лавреат всеукраїнських фестивалів.
Примітки
Джерела
Собуцька В., Садовська, Г. Олександр Папуша // Краяни. — Тернопіль, 2009. — С. 317—320. Собуцька, В. Олександр Папуша: «Театр — моя стихія» // Свобода. — 2009. — 13 лют. — С. 8. — (Світ мистецтва). Найбільша любов тернополянина Олександра Папуші — театр // 20 хвилин Тернопіль. — 2012. — 14 січня. Заморська, Л. Грати роль — це як одягнути на себе шкіру чужої людини // 20 хвилин Тернопіль. — 2012. — № 5 (16—17 січ.). — С. 10. Юхно-Лучка, М. Заслужений артист України Олександр Папуша: «Перевтілення на сцені — як ліки для реального життя» // Нова Тернопільська газета. — 2012. — № 14 (4—10 квіт.). — С. 7. Садовська, Г. Театр його любові // Вільне життя плюс. — 2012. — № 26 (6 квіт.). — С. 3. Луків, Н. Життя — театр, але почуття повинні бути щирими // Свобода. — 2017. — 13 лютого. Бурлаку, Н. Жінки відомих тернополян: як Ірина Папуша та її чоловік навчились «не їсти» один одного // 20 хвилин Тернопіль. — 2018. — 18 березня. Вешигора, С. Заслужений артист України Олександр Папуша: «Я би вижив без акторства і знайшов би, можливо, себе, а от чи кайфував би від того — це відкрите питання» // Номер один. — 2019. — № 52 (25 груд.). — С. 6.
Посилання
Олександр Папуша // Dzyga MDB.