Вировитицька жупанія (, , ) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, що входило до угорської частини дуалістичної Австро-Угорщини. Простягалася вздовж правого (південного) берега річки Драва аж до її впадіння в Дунай. Її адміністративним центром спочатку була Вировитиця, а наприкінці XVIII століття його перенесли в Осієк ().
Історія Територія Вировитицької жупанії належала до Хорватського королівства, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів.
Уперше Вировитицька жупанія, чи то пак вировитицький жупан, згадується 1269 року. Середньовічна Вировитицька жупанія простиралася довкола Вировитиці, на сході — до Вашки (яку вона не включала), на заході — до Шпишич-Буковиці, на півдні — до Сухополя, а на півночі впиралася у Драву.
У 1541—1552 роках цю територію завоювала Османська імперія (саму Вировитицю — у 1547 році). Правління турків тривало до 1687 року. 1718 року, після того, як цю місцевість відвоювали в Османської імперії, жупанію було відновлено. Коли 1918 року хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною, жупанія опинилася в Державі словенців, хорватів і сербів, а 4 червня 1920 року, за Тріанонським договором, увійшла до новоутвореного Королівства СХС, де в 1924 році потрапила до складу новоствореної Осієцької області.
Населення 1900 року жупанія налічувала 243 101 жителя, які поділялися на такі мовні спільноти: хорватська: 114 018 (46,9 %) німецька: 43 577 (17,9 %) сербська: 41 998 (17,3 %) угорська: 33 298 (13,7 %) словацька: 4 278 (1,8 %) руська: 94 (0,0 %) румунська: 21 (0,0 %) інші чи невідомі: 5 817 (2,4 %)
Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади: римокатолики: 188 139 (77,4 %) православні серби: 42 381 (17,4 %) юдеї: 5 044 (2,1 %) кальвіністи: 4 396 (1,8 %) лютерани: 2 330 (1,0 %) грекокатолики: 116 (0,0 %) унітаріани: 8 (0,0 %) інше чи невідомі: 147 (0,0 %)
1910 року жупанія налічувала 272 430 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти: хорватська: 137 394 (50,4 %) німецька: 40 766 (15,0 %) сербська: 46 658 (17,1 %) угорська: 37 656 (13,8 %) словацька: 3 691 (1,4 %) руська: 439 (0,02 %) румунська: 64 (0,0 %) інші чи невідомі: 5 762 (2,1 %)
Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади: римокатолики: 211 206 (77,5 %) православні серби: 47 994 (17,6 %) юдеї: 5 199 (2,0 %) кальвіністи: 5 112 (1,9 %) лютерани: 2 176 (0,8 %) грекокатолики: 677 (0,2 %) унітаріани: 1 (0,0 %) інше чи невідомі: 65 (0,0 %)
Адміністративний поділ Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ: Дистрикти Район СтолицяViroviticaВировитицяĐakovoДжаковоDonji MiholjacДоній МихоляцьNašiceНашиціOsijekОсієкSlatinaСлатинаМуніципальні містаОсієк
Примітки
Посилання ARHINET — Virovitička županija
Література