Новомикола́ївка (до 1812 року — Кочережки) — селище в Україні, адміністративний центр Новомиколаївської селищної громади Запорізького району Запорізької області, до 17 липня 2020 року — адміністративний центр ліквідованого Новомиколаївського району. Населення — 4983 особи (01.01.2022)

Географія

Селище Новомиколаївка розташоване за 66 км від обласного центру (автошляхом ) та 38 км до Вільнянська, у північно-східній частині Запорізької області та розташоване на правому березі річки Верхня Терса, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Мар'янівка, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Кам'янка, на протилежному березі — село Михайлівське. Через селище пролягають автошляхи територіального значення національного значення та територіального значення . Відстань до найближчої залізничної станції Гайчур — 30 км.

Клімат Клімат помірно-континентальний з вираженими посушливо-суховійними явищами, типовий для клімату степів, з малосніжною зимою та спекотним літом. Середньорічні температури: літня +22,8 °C, зимова — 4,9 °C. Річна кількість опадів 438 мм.

Історія

Першими поселенцями були державні селяни з села Кочережки Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Поселення стали іменувати теж Кочережки або Нові Кочережки. 1790 рік — є роком заснування як село Кочережки. Така назва існувала до 1812 року (за іншими даними до 1813 року), коли Кочережки перейменовано в Новомиколаївку.

У грудні 1812 року на день Святого Миколая освячена новозбудована церква, а село перейменовано в Новомиколаївку. Територіально Новомиколаївка належала до Покровської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії.

До середини 1880-х років XIX століття селище нараховувало вже понад 360 дворів, у яких проживало 2390 осіб. У поселенні працювали п'ять крамниць, а також декілька шинків. У 1888 році була відкрита земська однокласна початкова школа в приміщенні церковної сторожки.

У 1899 році в населеному пункті налічувалося 551 подвір'їв, де проживало 3427 осіб. Напередодні Першої світової війни в Новомиколаївці налічувалося вже 578 дворів та мешкало 3128 осіб. У Новомиколаївці діяли два парові млини, олійниця, бондарня, столярна майстерня, працювали поштово-телеграфне відділення та телефонна станція. Крім того, на початку XX століття тут відкрили дві земські та дві церковно-парафіяльні школи. У 1903 році на кошти земства було побудоване нове приміщення школи. Нині тут знаходиться та діє «Новомиколаївський міжшкільний навчально-виробничий комбінат».

У Новомиколаївці наприкінці XIX століття етнографом та фольклористом Яковом Новицьким виявлена ​​одна з копій листа запорозьких козаків турецькому султану.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.

На початку січня 1918 року в селі була встановлена ​​радянська влада. Органи радянської влади приступили до здійснення ленінського Декрету про землю, вилучення хліба у селян і відправленні його в промислові центри країни. У середині квітня 1918 року Новомиколаївку зайняли німецько-австрійські війська. Проте радянська влада не довго затрималась, почався наступ денікінців. У середині липня 1919 року частині 14-ї радянської армії були вибиті з Новомиколаївки. 31 грудня 1919 року частині 41-ї і 54-ї дивізій 14-ї армії, якою командував Ієронім Уборевич, вибили білогвардійців з Новомиколаївки. На початку серпня 1920 року війська Врангеля захопили село, яке декілька разів переходило з рук в руки. Бої тривали до жовтня 1920 року. Наприкінці жовтня 1920 року частини 46-ї дивізії 13-ї армії РСЧА захопили Новомиколаївку.

У 1923 році Новомиколаївка стала центром району Запорізької округи. Тут побудували лікарню на 20 ліжок, де працювали лікар, два фельдшери й акушерка, аптеку, а також чотири початкові школи і одну спецшколу. У 1926 році в селі проживало 5 тис. осіб. У 1929 році був створений на базі профшколи зоотехнікум, де 15 викладачів навчали 254 учнів.

З 1937 року в селі діяли електростанція, маслозавод, ремонтні майстерні, великий млин. У 1939 році побудований стадіон, де проводилися районні спортивні змагання. Виходила районна газета «Прапор комунізму». У 1939/1940 навчальному році працювали середня, вечірня школа сільської молоді, дві початкові школи, у яких навчалося 685 учнів. У 1935 році відкритий районний будинок культури із стаціонарною кіноустановкою.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 96 жителів селища.

4 жовтня 1941 року радянські війська полишили Новомиколаївку. 18 вересня 1943 року частині 216-ї стрілецької дивізії 54-го стрілецького корпусу Південно-Західного фронту під командуванням Малиновського вибили частини Вермахту та захопили Новомиколаївку.

10 травня 1957 року селищу надано статус селище міського типу. Проте, у 1962 році територія району увійшла до складу сусідніх Вільнянського, Гуляйпільського та Оріхівського районів. У 1967 році Новомиколаївський район з центром в селищі Новомиколаївка знову став окремою адміністративною одиницею.

У 1969 році відкрита музична школа з класами: фортепіано, баяна і народних інструментів, де навчалося 55 дітей. Побудовано новий районний будинок культури з залом на 600 місць та сільський клуб із залом на 200 місць. При будинку культури було відкрито філію Запорізького музично-драматичного театру.

19 травня 2016 року, на підставі розпорядження № 275 голови Запорізької обласної державної адміністрації, перейменовані об'єкти топоніміки смт Новомиколаївка: Сучасна назва Попередня назва вулиця Щастя вулиця Колгоспна вулиця Щаслива вулиця Піонерськавулиця Івана Клевчукавулиця Янишева 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Новомиколаївського району, селище міського типу увійшло до складу новоутвореного Запорізького району.

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Новомиколаївка набуло статусу селища.

Російське вторгнення в Україну (з 2022) 28 вересня 2022 року російські окупанти завдали удару з артилерії по околиці селища Новомиколаївка, зруйновано декілька об'єктів інфраструктури та відпочинковий заклад; були пошкодження житлового сектора.

11 серпня 2025 року ворог атакував селище БпЛа та реактивною артилерією, внаслідок атаки пошкодження зазнала цивільна інфраструктура

26 жовтня 2025 року Новомиколаївка атакована ударними БпЛА: пошкоджені житлові будинки, сталася пожежа в дитячо-юнацькій спортивній школі; відключення електропостачання, яке потім відновили для частини абонентів. (повідомлялося в оперативних зведеннях ОВА та місцевих ЗМІ).

28 листопада 2025 року, внаслідок ворожих обстрілів, у Новомиколаївці виникла пожежа в адміністративній будівлі. Пошкоджені лінії електропередач та ускладнене водопостачання.

Населення Середній вік населення 38,7 роки. Середня тривалість життя 60–65 років.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за приблизними даними 2022 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська479596,23 %російська1723,45 %китайська10,02 %інші/не вказали150,3 %Всього4983100 %

Житлово-комунальне господарство В селищі Новомиколаївка житловий фонд складає 42 багатоповерхових житлових будинків. Більшість будинків збудовано 20-50 років тому. Житлова площа обладнана водопроводом становить 49,1 тис. м²,каналізацією — 48,7 тис. м², опаленням — 53,4 тис. м², газом — 361,1 тис. м².

Централізоване водопостачання селища Новомиколаївка здійснює КП «Водоканал» м. Запоріжжя. На території селища розташована одна насосна станція. Водовідведення в селищі Новомиколаївка здійснюється через центральну каналізаційну систему. На території селища розташовані: одна каналізаційна насосна станція, одна очисна споруда. Протяжність каналізаційної системи — 16,04 км, з них самоточної — 10,04 км та напірної — 6,0 км.

У 2000 році до Новомиколаївки був проведений природний газ. Газовід з Вільнянська збудовано за рахунок кооперування коштів та державних капітальних вкладень. На території селища розташована одна центральна котельня, яка опалює: житлові будинки, школи, дитячі садки, лікарню, установи. Вид палива — паливні брикети та газ, кількість котлів — 2, протяжність мережі — 11,8 км, з них аварійні — 3 км.

Економіка ПрАТ «Новомиколаївський молокозавод» (переробка молочної продукції); ТОВ «Запорожець» (переробка сільськогосподарської продукції); ПП «ТАЛВВ» (вирощування зернових та технічних культур); ТОВ «Терра» (вирощування зернових та технічних культур); КП «Новомиколаївська комунальна друкарня»; ТОВ «Маяк»; ПП «Дельта».

Об'єкти соціальної сфери Дошкільні навчальні заклади: Новомиколаївська об'єднана установа комбінованого типу ясла-сад № 1 «Пролісок»; Новомиколаївський комунальний дошкільний навчальний заклад № 2 «Барвінок»; Новомиколаївський комунальний дошкільний навчальний заклад № 3 «Теремок». Навчальні заклади: Новомиколаївська СЗОШ № 1 (422 учнів); Новомиколаївська ЗОШ № 2 (23 учні); Школа-інтернат для дітей з важкими вадами мовлення (229 учнів); Комунальний заклад «Дитячо-юнацьких клуб фізичної підготовки» (18 груп, 345 учнів); Новомиколаївська школа естетичного виховання; Новомиколаївський міжшкільний навчально-виробничий комбінат; Комунальний початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Дитяча музична школа»; Центр дитячої та юнацької творчості; Медичні установи: Новомиколаївська лікарня (105 ліжок); Новомиколаївський центр первинної медико-санітарної допомоги; Заклади культури: Новомиколаївський КПК; Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля»; Новомиколаївський історико-краєзнавчий музей; Комунальний заклад «Централізована бібліотечна система».

Релігія Свято-Миколаївська православна церква УПЦ (МП), Новомиколаївського благочиння.

Відомі особи Уродженці селища Бокій Нінель Михайлівна (1937—2008) — українська археолог та історик. Вишняк Михайло Якович — український поет, критик, публіцист, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та історії української літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, член НСПУ. Клевчук Іван В'ячеславович (1992—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Скора Марія Миколаївна ( 1996) — українська дзюдоїстка; чемпіонка України. Фокін Вітольд Павлович — Прем'єр-міністр України у 1991—1992 роках. Щербак Іван Петрович (1910—1990) — український історик, лауреат Шевченкіської премії.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

Примітки

Джерела та література //

Посилання

Новомиколаївка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (на основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)

Cities & towns of Ukraine

Панорама