, 20 листопада 1965) — японський музикант, автор пісень, композитор і продюсер. Він найбільш відомий як лідер і співзасновник рок-гуртів X Japan і The Last Rockstars, у яких він є барабанщиком, піаністом і автором пісень. Billboard назвав його «музичним новатором» і «одним із найвпливовіших композиторів в історії Японії». На чолі з Йошікі X Japan продала понад 30 мільйонів альбомів і синглів і розпродала Tokyo Dome на 55 000 місць рекордні 18 разів.
Сольна кар'єра Йошікі включає кілька класичних студійних альбомів і співпрацю з такими артистами, як Джордж Мартін, Боно, will.i.am, Дженніфер Гадсон, St. Vincent, Стен Лі, Роджер Тейлор і Браян Мей з Queen, Джин Сіммонс і KISS, Ніколь Шерзінгер та Сарою Брайтман. Також він є автором композиції, присвяченої до десятої річниці правління імператора Японії, офіційної пісні для Всесвітньої виставки 2005, саундтреків до голлівудських фільмів та офіційної пісні для премії «Золотий глобус».Він був першим азійським музикантом, що виступав у найбільших музичних залах світу, включаючи Madison Square Garden, Wembley Arena, а також виступав із сольними виступами в Carnegie Hall. Також написав саундтреки для аніме Attack on Titan, фільмів «Пила 4» та «Ріпо! Генетична опера».
Біографія
1965-1982: Ранні роки Йошікі народився 20 листопада 1965 року в місті Татеяма, префектура Чіба, першим сином у родині музикантів і власників магазину кімоно. Його батько був джазовим піаністом, мати грала на самісен, а тітка грала на кото. Коли йому виповнилося 4 роки, батько купив йому фортепіано, і він почав брати уроки гри ньому. У початковій школі він грав на трубі в духовому оркестрі, а приблизно в десять років почав складати композиції для фортепіано. Через те, що в дитинстві він страждав від важкої форми астми, він був змушений проводити багато часу в лікарні. У лікарняній палаті він любив читати дитячі біографії великих людей, які батько приносив для нього, і особливо цікавився труднощами життя Бетховена, який написав багато відомих пісень, попри те, що частину свого життя був глухим.
Йому було 10 років, коли його батько покінчив життя самогубством. Тоді Йошікі відкрив для себе рок-музику, що допомогло йому в той час. Він дізнався про хард-рок гурт KISS і почав вчитися грати на барабанах та гітарі. На Йошікі також вплинули такі виконавці, як: Led Zeppelin, Iron Maiden, Sex Pistols, Девід Бові, Queen, The Beatles. Разом зі своїм другом дитинства Тоші в 11 років створив групу під назвою Dynamite. Через рік Dynamite змінив назву на Noise.
1982–1997: X Japan Коли Noise розпалися в 1982 році, Йошікі і Тоші створили новий гурт, назву для якого вони не змогли придумати і тимчасовою назвою обрали X, але вона так і не змінилася. У 1986 році Йошікі заснував власний незалежний лейбл Extasy Records для запису і поширення музики гурту. 26 грудня 1987 року гурт взяв участь у прослуховуванні, проведеному CBS/Sony. Після чого вони підписали з ними контракт у серпні наступного року. Прорив гурту стався в 1989 році з випуском їхнього другого, головного дебютного альбому Blue Blood, який досяг шостого місця в чарті Oricon і лишався у чартах понад 100 тижнів. У 1990 році група отримала нагороду «Новий виконавець року» на 4-й церемонії вручення премії Japan Gold Disc Awards. У 1991 році вони випустили альбом Jealousy, який розійшовся мільйонами тиражів, і були першим японським метал-гуртом, який виступив на найбільшому японському закритому концертному майданчику Tokyo Dome. Наступного року вони оголосили про перейменування гурту на X Japan, щоб розпочати міжнародну кар’єру з випуску альбому в Америці, однак цього не сталося.
1991–1999: Сольна творчість і Eternal Melody Того ж року він почав свою сольну діяльність за межами X Japan. Співпрацював із Тецуя Комуро для рок-гурту V2 з концертом 5 грудня в Tokyo Bay NK Hall і синглом «Haitoku no Hitomi ~Eyes of Venus~/Virginity» (背徳の瞳〜Eyes of Venus〜) у січні 1992 року, який досяг другого місця в чартах. 12 грудня Йошікі випустив свій перший сольний альбом, збірка Yoshiki Selection, який включає класичні твори.
У 1992 році він купив студію звукозапису в Лос-Анджелесі. Extasy Recording Studios стала місцем запису майже всіх його проєктів, поки він не продав її у 2010-х роках. На початку 1990-х років на його лейблі звукозапису дебютують гурти Glay і Luna Sea з мільйонними продажами.
21 квітня 1993 року він випустив свій перший оригінальний сольний альбом, класичний студійний альбом Eternal Melody, який виконав Лондонський філармонічний оркестр і спродюсував продюсер The Beatles Джордж Мартін. Окрім оркестрових аранжувань пісень X Japan, він також містив дві нові пісні. Альбом досяг 6 місця в чартах. 3 листопада були випущені сингли «Amethyst» і «Ima wo Dakishimete» (今を抱きしめて), які досягли п'ятого і третього місць у чартах відповідно. У 1994 році він отримав нагороду «Excellence Award» на 36-й церемонії вручення премії Japan Record Awards.
У 1994 році Йошікі працював з барабанщиком Queen Роджером Тейлором над піснею «Foreign Sand», для якої Роджер написав слова, а Йошікі музику. Вони виконали пісню на The Great Music Experience у травні, де було представлено багато інших японських і західних музикантів. Сингл був випущений у червні, і досяг п'ятнадцяти найкращих в Японії та 26-го у Великобританії. Того ж місяця був випущений триб'ют-альбом Kiss «Kiss My Ass», для якого Йошікі зробив оркестрове аранжування пісні «Black Diamond» у виконанні Американського симфонічного оркестру.
Із зростанням популярності X Japan, Йошікі та гурт співпрацювали з Mugen Motorsports і спонсорували гонщика Кацумі Ямамото, який виступав за команду «X Japan Racing» у сезоні Formula Nippon 1995 року. У сезоні 1996 року вони спонсорували Ральфа Шумахера, і він, і команда виграли чемпіонат. У 1997 році Тоші вирішив покинути гурт, заявивши, що орєнтоване на успіх життя рок-зірки не задовольнило його емоційно. Про розпуск групи було офіційно оголошено у вересні 1997 року. X Japan зіграли своє прощальне шоу в Tokyo Dome 31 грудня 1997 року, зробивши його останнім із п'яти послідовних новорічних шоу на цьому стадіоні. Незабаром після цього, у травні 1998 року, гітарист гурту Хіде помер, і Йошікі пішов з публічної сцени, оскільки він боровся з суїцидальними думками та зрештою звернувся за допомогою до психіатра.
Йошікі продовжував бути активним продюсером таких гуртів, як Dir En Grey, і написав кавер-версію пісні для триб’ют-альбому Хіде 1999 року, Tribute Spirits. 12 листопада 1999 року в Токійському імператорському палаці відбулося святкування на честь десятої річниці сходження на престол імператора Акіхіто, для якого на прохання королівської сім'ї Йошікі склав і виконав пісню «Anniversary».
2000–2009: Eternal Melody II, Violet UK і S.K.I.N. У 2000 році він розширив свій лейбл за допомогою підрозділів Extasy Japan і Extasy International у співпраці з Warner Music і продюсував кількох виконавців. У 2000 році він співпрацював з 7-Eleven над серією телевізійних рекламних роликів, для яких він надав пісні «Blind Dance» і «The Other Side» свого сольного музичного проєкту Violet UK. За два роки до цього він написав пісню «Sane» для фільму 1998 року Хвиля пристрасті. Ідея проєкту вперше народилася в 1991 році, коли Йошікі записувався у своїй студії з Міком Карном і Джейн Чайлд, але була відкладена. Музичний стиль проєкту включає злиття тріп-року, брейкбіту та класичної музики.
У вересні 2002 року він приєднався до танцювальної поп-групи Тецуї Комуро Globe. Його єдиним внеском був сингл «Seize the Light», і після запису альбому вони призупинили свою діяльність, а Йошікі пішов з гурту. Йошікі провів симфонічні концерти з Токійським філармонічним оркестром на Токійському міжнародному форумі 3 і 4 грудня. За участю співачок Daughter і Ніколь Шерзінгер вони виконали оркестрові аранжування та пісні, створені для Violet UK, такі як «Unnamed Song», яка була написана, щоб оплакувати жертв терактів 11 вересня, і «I'll Be Your» Love», яка була випущена наступного року як дебютний сингл для американо-японської співачки Dahlia, а пізніше була використана як офіційна тема Всесвітньої виставки у 2005 році.
У 2003 і 2004 роках він створив пісні «Kimi Dake Dakara» і «Sekai no Owari no Yoru ni» для трансляції з нагоди 50-річчя NHK і 90-річчя Takarazuka Revue. У 2004 році він допоміг продюсувати південнокорейський рок-гурт TRAX, а його композиція «Tears» була використана як пісня для південнокорейського фільму «Дозвольте познайомити вас зі своєю дівчиною» (내 여자친구를 소개합니다), ставши першою японською піснею, яка прозвучала в корейському фільмі після Другої світової війни. У 2005 році його другий класичний сольний альбом під назвою Eternal Melody II був випущений 23 березня. Наступного дня Йошікі диригував оркестром Super World на церемонії відкриття Всесвітньої виставки у виконанні класичної версії «I'll Be Your Love». У грудні пісня Violet UK «Sex and Religion» була випущена через iTunes Store, а незабаром після цього «Mary Mona Lisa» неофіційно через Myspace.
У 2006 році Йошікі оголосив, що він збирається створити групу під назвою S.K.I.N. разом зі співаком Ґактом, незабаром після цього до них приєднався Суґізо. На фестивалі JRock Revolution 25 травня 2007 року, який організував Йошікі, було оголошено, що до гурту приєднується гітарист Міяві. На гурт покладалися високі сподівання, наприклад, бути першим азійським гуртом, який підкорить світові чарти, починаючи з Америки, і очолити рок-революцію та розпочати нову еру рок-н-ролу, відкривши світовий ринок для японських виконавців. Але після їхнього дебютного виступу 29 червня 2007 року на Anime Expo в Лонг-Біч гурт перестав бути активним.
У тому ж році він став співпродюсером саундтреку до фільму «Катакомби» 2007 року, який включав пісню Violet UK «Blue Butterfly». 22 жовтня 2007 року учасники X Japan возз'єдналися та вперше за понад 10 років для зйомок промо-відео для їхнього нового синглу «I.V.», який був створений для американського фільму жахів «Пила 4». 20 вересня 2007 року під час передпоказу фільму Катакомби в Японії було оголошено, що Йошікі продюсуватиме рок-мюзикл 2008 року «Ріпо! Генетична опера» та саундтрек до нього, а також напише одну додаткову пісню для нього. У 2009 році він написав пісню «Blue Sky Heaven» для 30-ї річниці програми Nippon TV, а для японського історичного фантастичного фільму «Goemon» він написав пісню «Rosa», яка була випущена 29 квітня через iTunes. Того року він також знову співпрацював з Mugen Motorsports і конструктором гоночних автомобілів Dome для чемпіонату серії Super GT. У липні 2009 року йому довелося зробити операцію через вислизання міжхребцевого диска на шиї, і лікарі сказали йому утримуватися від важкої гри на барабанах. Його шия була настільки сильно пошкоджена, що його менеджмент заявив, що це «змусить професійного регбіста піти на пенсію».
2010–2017: сольна кар’єра та Yoshiki Classical
У 2010 році Йошікі з Тоші виступили на Japan Expo в Парижі 4 липня. У жовтні він знепритомнів у своєму готельному номері під час туру X Japan. Було повідомлено, що це сталося через гіпертиреоїдизм, який йому діагностували раніше, але він це приховував. Він знову об’єднався з Тоші 24 і 25 січня 2011 року на першому вечірньому шоу високого класу для їхнього проєкту ToshI feat. Yoshiki, де був використаний оркестр, а пізніше був випущений концертний альбом шоу. 6 березня Йошікі організував спільно з фешн-продюсером Jay FR модний і музичний захід «Asia Girls Explosion» на національній гімназії Йойогі. На заході було багато спеціальних запрошених моделей, також як модель був запрошений Мерлін Менсон. Були представлені кімоно, розроблені Йошікі та виступали X Japan і Violet UK. 27 травня на станції Boneyard Sirius XM було запущено «Yoshiki Radio». Годинна програма, яку веде Йошікі, виходила в ефір кожної першої неділі місяця. 21 липня на San Diego Comic-Con International Йошікі представив серію коміксів Blood Red Dragon, яка була створена у співпраці з легендами американських коміксів Стеном Лі та Тоддом Макфарлейном, і зображувала Йошікі як одного з супергероїв.