Го́риця, Гор́иці — село в Україні, у Берездівській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 398 осіб станом на кінець 2025 року.

Географія Селом протікає річка Корчик.

Історія

У складі Речі Посполитої

1577 село належало князям Острозьких, потім землянину Подольському. В кінці 17 століття належало Анні Острозькій-Ходкевичевій.

1776 року збудовано дерев'яну церкву УГКЦ.

У складі Російської імперії У 1906 році село Берездівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 47 верст, від волості 7. Дворів 188, мешканців 919.

В кінці 19 століття в селі 196 будинків і 1028 жителів, церкву переведно на синодальне православ'я.

Доба УНР та комуністична окупація 7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.

З 3 квітня 1918 року — в Українській Державі Павла Скоропадського. З 1921 року — стабільний більшовицький режим.

В Гориці 6 лютого 1930 року пройшов об'єднаний пленум сільської Ради, який оголосив бойкот «куркулям». Прийнято рішення: — кожному «куркульському» господарству залишити в користування не більше 3-х десятин землі; — передати в користування артілі всі господарські будівлі, живий і неживий реманент заможних селян і середняків; — просити керівні органи вислати з села селян, які виступають проти колективізації.

І вже через два дні в тій же Гориці відбулись збори земельної громади (присутні 200 чоловік), які погодились із рішенням пленуму села і звернулися до райвиконкому із пропозицією вислати з села «злісних куркулів» Бойка Якова, Матвійчика Клима, Панасків Пилипа і Василя.

Під час Голодомору комуністи вбили голодом 47 чоловік.

У Гориці розташовувалась центральна садиба колгоспу імені Свердлова. Виробничий напрям бригади — рільництво і м'ясо-молочне тваринництво. Була свиноферма, ферма молодняка великої рогатої худоби, вівцеферма, сад, кузню й млин.

Незалежна Україна 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 851 особа, з яких 393 чоловіки та 458 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 689 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,42 % вірменська 0,43 % російська 0,14 %

Символіка Затверджена 23 грудня 2016 р. рішенням № 15 XVII сесії сільської ради VII скликання.

Герб У срібному щиті лазурова церква. У лазуровій главі три золоті квітки горицвіту в балку. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «ГОРИЦЯ».

Золоті квітки горицвіту стилізовано означають назву (герб є промовистим); церква нагадує про старовинний сільський дерев'яний храм.

Прапор В центрі квадратного синього полотнища жовта квітка горицвіту.

Відомі люди У селі Гориця народився Микола Самчук (1934) — український зоолог. Галерея

Примітки

Література

Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.

Посилання Погода в селі Гориця Репресивна політика щодо заможного селянства на Славутчині