Меморіал «Менора» у Маріуполі — історична пам'ятка, внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за номером 99-142-3901.

Опис Зведений у 1998 році. Розташований на околиці села Бердянське (північно-західне передмістя Маріуполя) на новому цвинтарі неподалік балки Такиджол. Меморіальний комплекс розташований на місці розстрілу євреїв міста Маріуполя у жовтні 1941 року. У центрі меморіалу знаходиться пам'ятник, виконаний у формі встановленої на постаменті бронзової менори. На постаменті з шліфованого крапчатого червоного граніту міститься металеве зображення Зірки Давида.

До пам'ятника веде вкладена тротуарними плитами алея. Обабіч алеї, за декілька метрів до пам'ятника, встановлені 2 пам'ятні стели з червоного граніту. На стелі, що з лівого боку пам'ятника, викарбувано напис російською мовою: «Тут розстріляні жертви фашистського геноциду - євреї Маріуполя. Жовтень 1941 року. Нехай їхні душі будуть пов'язані з живими». На стелі з правого боку російською мовою та на івриті міститься біблійний вислів «... їм дам я в домі моєму і в стінах моїх пам'ять і ім'я, які не зітруться. Ісаї 56:5Книга Ісаї, 56 глава // HolyBible Site».

У 1949 році на місці масових розстрілів в селищі Агробаза було встановлено обеліск на згадку про «жертв фашизму». На меморіалі не згадується, що жертви були євреями. Обставини акту голокосту та кількість похованих жертв На цьому та прилеглих місцях 20 та 21 жовтня 1941 року (за іншими даними — 20, 22 та 23 жовтня) було страчено від 8 000 до 16 000 маріупольських євреїв. 18 жовтня 1941 німці зібрали маріупольців єврейської національності в будівлі, де на початку війни розташовувалися казарми колишнього 238-го стрілецького полку Червоної Армії, тепер це один з корпусів Приазовського державного технічного університету. За свідченнями очевидців, у 1941 році це було у суботу, наступного дня — неділя, у німців вихідний. Тому людей протримали там до понеділка, 20 жовтня. після чого групами почали відправляли за ~10 кілометрів від міста в район Агробази. Саме там, на підступах до міста, ще на початку війни маріупольці вирили протитанкові рови довжиною близько 2,5 кілометрів. Неподалік від місця страти були стайні, де людей роздягали і відбирали всі речі, після чого гнали до рову і розстрілювали. Розстріл проводили Зондеркоманда 10а під командуванням оберштурмфюрера Гайнца Зетцена () та Лейбштандарт СС «Адольф Гітлер».

За радянським переписом 1939 року в Маріуполі налічувалося 10444 євреї, що становило приблизно 5% від загальної чисельності населення. На день окупації міста 8 жовтня 1941 року частина євреїв Маріуполя встигла евакуюватися. Хтось до окупації був призваний на службу до армії, але в місті було багато біженців, кількість яких невідома. У своїх зведеннях керівництво айнзатцгруп інформувало Берлін, що до початку східної кампанії в районі Маріуполя проживало 242 000 жителів, у самому місті – 220 000, євреї становили 4% (українці – 47%, росіяни – 34%, греки – 11%). У звіті німецького місцевого командування від 29 жовтня 1941 року зазначено, що 20-21 жовтня 1941 спецпідрозділ (зондеркоманда) 10А айнзатцгрупи Д розстріляла понад 8 тисяч євреїв Маріуполя. Вже 31 листопада 1941 року повідомлялося, що «Маріуполь та Таганрог вільні від євреїв». Навколо цифри жертв у 8 тисяч багато суперечок. У щоденнику свідка подій Сари ГлейхДневник Сарры Глейх (Мариуполь) // Яд Вашем , вміщеного до Чорної книги, говориться про 9 тисяч осіб; за оцінками маріупольських краєзнавців — чисельність загиблих складає 14 – 16 тисяч; 14 тисяч зазначалося й у даних Надзвичайної державної комісії. Свідок Віра Теленчі у листах до автора Чорної книги Іллі Еренбурга називала цифру — 15 тисяч євреїв лише з міста, розстріляних 20–21 жовтня у районі Агробази (Бердянське). Єврейська громада Маріуполя у 2016-2021 роках наголошувала на цифрі понад 16 тисяч загиблих.

До початку Російсько-української війни було встановлено імена близько 3300 загиблих. Більшість з цих імен внесено до Книги Скорботи УкраїниУ Донецьку вийшов другий том “Книги скорботи” // Радіо Свобода — 10.05.2001. При звільненні у місті залишалося менше 60 тисяч мешканців. Були спроби встановити поіменно загиблих та вивезених на примусові роботи до Німеччини. Створені відразу після звільнення міста комісії при виконкомах, силами міліції та громадськості складали зі слів уцілілих мешканців списки жертв, які грішили неточностями. Станом на 2014 рік ці списки зберігались у Державному архіві Донецької області, Внаслідок Війни на сході України архівні фонди залишились у розпорядженні так званого «Державного архіву ДНР».

Примітки

Література Яруцкий Л. Д. Евреи Приазовья. — Мариуполь, 1996. — 322 с. Книга скорби Украины. Донецкая область. Кн. 2. Гл. редкол. ист.-мемор. сериалов "Книга памяти Украины" и "Книга скорби Украины": Герасимов И.А. (пред.) и др., обл. редкол.: Гурбич О.М. (гл. ред. и др.) — Донецк: Алан, 2001 — 704 с. — 1500 экз.

Джерела та посилання Щербакова Ирина. История гибели евреев Мариуполя // Стенгазета — 21.01.2008 Фраерман Татьяна. История гибели евреев Мариуполя // Еврейские корни — 22.12.2015 Под Мариуполем почтили память 16 тысяч евреев, убитых в годы немецко-фашистской оккупации (фото) // Факты — 07.11.2016 В Мариуполе прошел траурный митинг // Федерація єврейських громад України — 09.11.2016 Городецкая Лина. Мариуполь… Их расстреляли в Агробазе // Multi-Focal — 20.10.2018 Мемориальный комплекс "Менора" в с.Бердянское (Мангушский район) // Шукач — 07.05.2019 У селищі Агробаза біля Маріуполя вшанували пам’ять жертв Голокосту (ФОТО) // FREEДOM — 24.10.2021 Маріуполь вшанував пам’ять трагедії Бабиного Яру та Агробази // Маріупольська міська рада — 25.10.2021

Український Олександр. У Маріуполі відбувся мітинг, присвячений 80-річчю масових розстрілів у селищі Агробаза // Приазовський робочий — 25.10.2021 Невська Олександра. Мариуполь чтит память 80-й годовщины трагедии на Агробазе: на территории синагоги появились инсталляции // MRPL.CITY —26.10.2021 Erinnerung an die ermordeten Juden von Mariupol // Memorial Museums. Gedenkstättenportal zu Orten der Erinnerung in Europa Див. також Голокост в Україні Пам'ятник «Менора» Дробицький Яр