Володимир Омелянович Бучацький (; 20 липня 1885, Риманів, Австрійська імперія (нині — Підкарпатське воєводство, Польща) — 2 квітня 1968, Монреаль, Канада) — історик Лемківщини, адвокат, юрист, публіцист, мемуарист.
Біографія Син засновника школи різьбярів по дереву в Риманіві. У 1888 році з батьком переїхав у Сянік, де у 1903 році закінчив гімназію. Учасник Першої світової війни у складі австро-угорської армії, в ранзі поручника відбував військову службу в Стрию. Після війни працював суддею австрійських, згодом польських судів, був звільнений зі служби поляками, разом з іншими українськими суддями, примусово вийшов на пенсію, відкрив свою адвокатську контору, 1920 року склав магістерський іспит і працював адвокатом до липня 1944 року в Сяноці.
Пізніше — на еміграції в Канаді. Був одружений із Філоменою БучацькоюВолодимир Бучацький // Genealogy — Geni. Мав сімох дітей.
Наукова праця Автор праць з історії Лемківщини. Найвідоміші його публікації:
«З моїх юних літ» (Торонто, 1957) «В тривожних днях німецької окупації» (1957) «Лемківщина» (1959) «Лемківщина і лемки» (1961) «Лемки — українське гірське плем'я» (Вінніпег, 1962)
Примітки
Джерела Іван Красовскый. Діячі наукі і культури Лемківщини — Торонто-Львів, 2000 С. 8. — 124 с. — . Лемківщина. Історично-побутова розвідка І. Д. Красовський. Бучацький Володимир Омелянович. Енциклопедія Сучасної України: онлайн-версія / редкол.: І. М. Дзюба та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004.
Посилання Володимир Бучацький