Петро Дмитрович Ко́зін (21 листопада 1926, Камаєво — 22 грудня 2013, Черкаси) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1967 року. Заслужений художник України з 2007 року.
Біографія Народився 21 листопада 1926 року в селі Камаєвому (нині Ічалківський район Мордовії, Росія). У 1941—1942 роках навчався у Саранській художній школі. З 6 листопада 1943 року проходив службу у Червоній арміїКозин Петр Дмитриевич / Память народа.. Брав участь у німецько-радянській війні.
Протягом 1950—1956 років навчався у Львівському інституті декоративного та прикладного мистецтва, був учнем Романа Сельського, Йосипа Бокшая, Юрія Щербатенка, Івана Гутурова. Дипломна робота — декоративне тематичне панно «Львівський страйк у 1905 році» (керівник Роман Сельський, оцінка: відмінно, диплом з відзнакою).
У 1953—1963 роках працював у товаристві «Художник» у Львові та у 1956—1958 роках — у Дрогобичі. Одночасно упродовж 1958—1965 років працював у Львівських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР. З 1965 по 1998 рік працював у Черкасських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду України. Мешкав у Черкасах в будинку на вулиці Байди-Вишневецького, № 32, квартира № 12Козін Петро Дмитрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 68.. Помер у Черкасах 22 грудня 2013 року.
Творчість Працював у галузях станкового живопису (створював жанрові полотна, пейзажі, натюрморти, портрети) та монументально-декоративного мистецтва (автор розписів, мозаїк, вітражів). Серед робіт: живопис
«Плотарі» (1961); «Жоржини» (1961); «Земляк» (1963); «Портрет передовика шинного заводу А. Акімова» (1963); «В році двадцятому» (1967, Національний музей у Львові); «Спогади» (1968); триптих «Роки» (1969—1970): «Рік 1941. Мати» (Уманський краєзнавчий музей); «Богдан Хмельницький у Мліїві» (1972); «Паростки» (1973); «Влітку» (1973); «Хліб 1945 року» (1974); «Балада про солдата» (1974, темпера; Музей історії Корсунь-Шевченківської битви); «Натюрморт осінній» (1974); триптих «Пам'ять» (1974—1975, темпера); «Син полку» (1975); «Висота безіменна» (1976—1977); «На подвір'ї» (1977); «Світло» (1977); «Портрет Героя Соціалістичної Праці бригадира будівельників Василя Заболотного» (1977); «На Тясмині» (1978); «Паляниця» (1978); «День осінній» (1978); «Рось» (1980); «Перший комуністичний суботник» (1980—1983); «Ранок» (1981); «У Горках» (1981); «Мошногорські партизани брати Савченки» (1982); «Відродження» (1983); «Генерал Микола Ватутін» (1983); «Рік 1941 — війна» (1985); «Дівчата з Гуляйполя» (1985); «У космос» (1987); «Біля Вічного вогню» (1988); триптих «Із варяг у греки» (1988); «Хроніка» (1990); «Холодний Яр» (1991); «Натюрморт із маскою» (1992); «Хрещення» (1992); «Вечірній дзвін» (1994); «Над Дніпром» (1998); «Данило-майстер» (1998); «Суд Пілата» (2002); «Молитва» (2008). </div> монументальні твори розписи за творами Тараса Шевченка у Львівському університеті (1967, у співавторстві); рельєф «Кільце замкнулося» на стелі на місці зустрічі 1-го і 2-го Українських фронтів у місті Звенигородці Черкаської області (1969—1970, кераміка, бетон); розпис «Партизани» в Будинку культури у селі Мошнах Черкаської області (1970-ті); панно «Світу — мир» у фоє Черкаської тютюнової фабрики (1977—1978, кераміка, шамот); мозаїчне панно на фасаді маслосирного заводу у селі Ірклієві Черкаської області (1978); панно «Славутич» на турбазі «Придніпровській» Черкаської області (1978—1979, мозаїка — смальта); рельєф «Пам'яті 1941—1945 років» у фоє середньої школи № 1 у Корсуні-Шевченківському (1980, кольоровий цемент). Брав участь в обласних, всеукраїнських і всесоюзних мистецьких виставках з 1945 року. Персональні виставки відбулися у Дрогобичі і Львові у 2002 році, Черкасах у 2002, 2006, 2010 роках.
Крім вище згаданих музеїв роботи художника зберігаються у Черкаському художньому музеї.
Примітки
Література Козін Петро Дмитрович // ; Козін Петро Дмитрович // ; Козин, Петр Дмитриевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Санкт-Петербург: Академический проект, 2002. — Том 5 (Кобозева—Коняхин). С. 95 ;