Вільхі́вці — село в Україні, у Закупненській селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Географія Подільське село Вільхівці розташоване на подільській височині, в західній частині України, на річці Муха, за 5 км. автодорогами від Гусятина та за 62 км. від міста Кам'янець-Подільський.

Історія Вперше поселення письмово згадане у 1469 році, коли було надане Свирчу, як резиденцію з правом проживання та зобов'язанням служити 1-м списом та 1-м лучником. 1493 році - в люстрації Подільського воєводства. Подільський хорунжий Адам Свірч був власником села у 1507- 1516. У 1516 році Станіслав Лянцкоронський викупляє в Адама Свирча Вільхівці. 1552 рік - 9 димів, тобто господарств та податок зі священика. В 1559 році Вільхівці належали Івану Свірчу-старшому, по 1578 - дочкам Івана Свірча-молодшого.

В XVII столітті перемишльському стольнику — Юрію Володийовському, а пізніше летичівському стольнику —Станіславу Маковецькому. В XVIII столітті Вільхівці належали Потоцьким, а в 1803 від Потоцьких Вільхівці купив Микола Маковецький. В 1853 Ядвига Маковецька отримала Вільхівці в посаг і таким чином село перейшло до Червінських.

На річці Вільхівчик в кінці ХІХ століття було три млини. Також, в цей період Вільхівцях було 1560 мешканців (760 чоловіків і 800 жінок).

В 1829 році коштом Миколи Маковецького була збудована кам'яна церква.

В 1873 році знайдено скарб 50 срібних литовських монет, за повідомленнями краєзнавця Юхима Сіцінського.

26 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду під Вільхівцями передовий роз'їзд Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки, очолюваний Дмитром Зоренком та Іваном Липовецьким, розгромив московський загін, що супроводжував валку з 12-14 возів. Було вбито 14 ворожих бійців і захоплено скоростріл типу «Максим» на тачанці, одного коня з сідлом та одного воза з парою коней, на якому виявилося 30000 набоїв. У самому селі Подільська група захопила московську навчальну команду у 60 осіб з двома скорострілами.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресійНаціональний банк репресованих.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

З 1991 року в складі незалежної України.

12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Закупненської селищної територіальної громади, до цього органом місцевого самоврядування була Вільховецька сільська рада.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Населення Населення становить 1505 осіб на 2001 рік.

Мова У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,34% російська 0,66%

Релігія Церква Святих Кирила і Мефодія (ПЦУ)

Пам'ятки Старовинний цвинтар.Вільхівці. Старовинний цвинтар

Пам'ятки природи: Вільховецькі товтри — ботанічний заказник місцевого значення. Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Відомі люди Волошин Ігор Олексійович (1969 — 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017. Костилюк Василь Лаврентійович (03.01.1937) — український музикант, педагог, лауреат літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича. Червонюк Галина (1953) — українська майстриня, займається вишивкою сорочок, рушників, подушок, ікон71-річна майстриня з Хмельниччини одягнула у свої вишиванки всю велику родину. Тодось Осьмачка (1895 — 1962) — український письменник, поет. Працював у с. Вільхівці з 1 вересня 1932 р.

Галерея

Примітки

Посилання

Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011. Погода в селі Вільхівці