Ніге́рська криза — події, що почалися після військового перевороту в Нігері 26 липня 2023 року. Внаслідок перевороту президентська гвардія затримала президента Мохамеда Базума, а командувач гвардії генерал Абдурахаман Сіані проголосив себе лідером нової військової хунти.
30 липня 2023 року Економічне співтовариство країн Західної Африки (ЕКОВАС) надало лідерам перевороту тижневий строк для повернення влади Базуму, у разі невиконання чого погрожуючи застосувати санкції та військову силу. 10 серпня ЕКОВАС наказало привести в готовність свої резервні сили. Раніше ЕКОВАС уже здійснювало інтервенцію до Гамбії для відновлення демократії після конституційної кризи 2016—2017 років.
Усі активні члени ЕКОВАС, крім Кабо-Верде, зголосилися надати свої військові контингенти у разі інтервенції ЕКОВАС проти хунти. Військові хунти Буркіна-Фасо й Малі заявили про приєднання своїх військ до нігерійської хунти в разі початку інтервенції, а також про формування спільного військового альянсу.
Передумови
Переворот
26 липня 2023 року оголосило, що президентська охорона на чолі з генералом Абдурахаманом Сіані взяла участь в «антиреспубліканській демонстрації». Президента Нігеру Мохамеда Базума та його сім'ю затримали в в Ніамеї, а міністр внутрішніх справ Хамаду Сулі був заарештований. Переворот очолив Сіані, якого Базум планував усунути з посади через напружені відносини. За повідомленнями, рішення про його відставку було ухвалено на засіданні кабінету міністрів 24 липня. Палац і прилеглі до нього міністерства оточили військові машини, а цивільних прихильників Базума, які намагалися підійти до палацу, розігнала президентська гвардія із застосуванням вогнепальної зброї, унаслідок чого одну людину було поранено. Військові підрозділи, лояльні до Базума, спочатку оточили комплекс.
Проте увечері полковник-майор Повітряних сил Нігеру Амаду Абдраман оголосив на державному телебаченні про усунення президента Базума від влади та створення Національної ради захисту Батьківщини через погіршення ситуації з безпекою та погане управління. Він також оголосив про скасування конституції країни, припинення роботи державних установ, закриття кордонів, запровадження комендантської години з 22:00 до 05:00 за місцевим часом і застеріг від будь-якого іноземного втручання. Згодом всю діяльність політичних партій в країні було призупинено до подальших розпоряджень.
Попри своє затримання, Базум відмовився йти у відставку. Його міністр закордонних справ Хассумі Массуду заявив, що «законна й легітимна влада» в країні залишається за президентом, оголосивши себе виконуючим обов'язки глави держави і закликавши до опору проти перевороту. Утім, керівництво збройних сил Нігеру заявило про свою підтримку перевороту, посилаючись на необхідність захистити президента й уникнути «смертельної конфронтації».
28 липня Сіані проголосив себе президентом, заявивши, що він усунув Базума для уникнення «поступової та неминучої загибелі» Нігеру, і звинуватив Базума в тому, що той намагався приховати ситуацію в країні. Сіані не назвав термінів повернення до цивільного правління.
ЕКОВАС Економічне співтовариство країн Західної Африки (ЕКОВАС) є регіональним політичним та економічним союзом п'ятнадцяти країн Західної Африки, що займає площу 5 114 162 км² (1 974 589 м²) з населенням понад 387 мільйонів осіб станом на 2019 рік. ЕКОВАС, створений 1975 року, прагне досягти колективної самодостатності країн-учасниць шляхом створення єдиного великого торгового блоку.
ЕКОВАС також виконує функції миротворчих сил у регіоні: держави-члени періодично направляють спільні збройні сили для інтервенції до країн-учасниць блоку в періоди політичної нестабільності та заворушень.
З 2003 року союз провів інтервенції до наступних країн: 2003 — Кот-д'Івуар (перша Івуарійська громадянська війна) та Ліберія (друга громадянська війна в Ліберії) 2012 — Гвінея-Бісау (державний переворот у Гвінеї-Бісау) 2013 — Малі (війна в Малі) 2017 — Гамбія (інтервенція до Гамбії)
Безпекова ситуація
США, Франція та багато інших країн і угруповань були залучені до ситуації в Нігері через , яке, зокрема, спровокувало джихадистське повстання в Нігері, очолюване Аль-Каїдою, Ісламською Державою та Боко Харам. У країні розміщені бази США, Франції та Туреччини. У 2022 році Нігер став центром антитерористичних операцій Франції після її залишення Малі та Буркіна-Фасо через серію воєнних переворотів і , що сприяло посиленню впливу Росії та приходу в регіон її бойовиків із ПВК «Вагнер».
Криза Липень 2023 29—31 липня 29 липня полковник-майор хунти Амаду Абдраман звинуватив ЕКОВАС у намірі затвердити «план агресії проти Нігеру шляхом неминучої військової інтервенції в Ніамей за підтримки деяких західних країн» і заявила про «тверду рішучість» обороняти країну. Хунта також заявила, що ухвалення плану є метою саміту ЕКОВАС, скликаного наступного дня. Африканського Союзу висунула ультиматум, згідно з яким військові повинні «негайно й безумовно повернутися до казарм та відновити конституційну демократію протягом максимум п'ятнадцяти днів», у протилежному разі блок буде змушений вжити «необхідних заходів, включно з каральними заходами проти винних».
30 липня ЕКОВАС висунуло хунті ультиматум, згідно з яким Базум має бути відновлений на посаді президента протягом одного тижня. У комюніке, ухваленому на надзвичайному саміті в Абуджі, Нігерія, було заявлено, що в разі невиконання вимог ЕКОВАС «вживе всіх необхідних заходів для відновлення конституційного ладу в Республіці Нігер», додавши, що «ці заходи можуть передбачати застосування сили». Реакція блоку на дії хунти значно відрізнялася від заходів, вжитих у зв'язку з минулими переворотами у Гвінеї, Малі та Буркіна-Фасо, які не передбачали загрози застосування сили для відновлення поваленого уряду. ЕКОВАС також оголосило про «негайні санкції» щодо Нігеру, включно із закриттям наземних і повітряних кордонів, запровадженням безпольотної зони для всіх нігерських комерційних рейсів та зупиненням усіх комерційних і фінансових операцій між ЕКОВАС і Нігером. Активи державних підприємств Нігеру були заморожені Центральним банком держав Західної Африки, що призвело до скасування випуску облігацій на суму 30 мільярдів франків КФА (51 мільйонів $).
Того ж дня тисячі нігерців зібралися в Ніамеї перед будівлею для демонстрації, організованої на прохання Сіані , який раніше виступав проти Базума й антитерористичної , і підтримував російське вторгнення в Україну. Після цього вони попрямували до посольства Франції з нігерськими та російськими прапорами, з гаслами проти Бархана, ЕКОВАС, Франції, Європейського та Африканського Союзів, і на підтримку перевороту та Володимира Путіна. Учасники демонстрації також закликали до інтевенції ПВК «Вагнер». Під час маршу входи в посольства Франції та США були закриті. Стіни та ворота французького посольства було підпалено й пошкоджено. Натовп розійшовся після того, як поліція застосувала сльозогінний газ. У відповідь на атаку на своє посольство уряд Франції попередив, що напади на її громадян, військових, дипломатів та інтереси призведуть до «негайної та рішучої» відповіді.
31 липня на прохання ЕКОВАС президент Чаду Магамет Дебі Ітно зустрівся із Сіані та Базумом у президентському палаці в Ніамеї. Чад опублікував фотографії цієї зустрічі, ознаменувавши першу появу Базума після перевороту. Тим часом представник хунти полковник Абдремане звинуватив міністра закордонних справ Массуду, який усе ще претендував на роль виконувача обов'язків лідера замість Базума, у санкціонуванні французької атаки на президентський палац із метою звільнення Базума. Міністерство закордонних справ Франції спростувало цю заяву. Хунта заарештувала міністра нафти Махамане Сані Махамаду, який був сином колишнього президента Махамаду Іссуфу; міністра гірничодобувної промисловості Усійні Хадізату; і , голову національного виконавчого комітету президентської Партії за демократію і соціалізм. Це сталося після того, як попереднього тижня було заарештовано міністра транспорту Умару Малам Альма й колишнього міністра оборони Калла Мутарі.
Серпень 2023 1—10 серпня 1 серпня хунта оголосила про відкриття кордонів Нігеру з Алжиром, Буркіна-Фасо, Малі, Лівією і Чадом. Міністерство закордонних справ Франції оголосило про підготовку до евакуації своїх громадян і громадян інших європейських країн, посилаючись на заворушення в Ніамеї, напад на їхнє посольство та закриття повітряного простору Нігеру. заявило, що евакуює понад 70 іспанців за допомогою авіації.
2 серпня В містах Нігеру сталися відключення електрики, через що державна компанія Nigelec звинуватила Нігерію. відмовилася від коментарів, тоді як анонімне джерело повідомило BBC, що цей крок відбувся за вказівкою президента Нігерії Боли Тінубу. Світовий банк призупинив виділення коштів Нігеру до подальшого повідомлення. Воєначальники країн-членів ЕКОВАС зібралися в Абуджі для обговорення ситуації в Нігері, натомість Кот-д'Івуар виступив із заявою, у якій підтримав санкції ЕКОВАС і повідомив про участь країни в підготовці військової інтервенції в Нігер. За повідомленнями, делегація хунти на чолі з генералом Саліфу Моді прибула в Бамако, Малі, після чого відправила в Уагадугу, Буркіна-Фасо. У своєму телезверненні Сіані назвав запроваджені проти країни санкції «цинічними й беззаконними», заявивши, що мета цих санкцій — «принизити» сили безпеки Нігеру та зробити країну «некерованою». Він також заявив, що його режим не піддасться на погрози, і закликав громадян стати на захист країни. Цього дня було здійснено перші евакуаційні рейси. Італійський військовий літак доправив до Риму 87 евакуйованих із Нігеру, а французький евакуаційний літак доправив до Парижа 262 евакуйованих. У відповідь на евакуацію Рух М62 закликав до мирної блокади аеропорту Ніамея доти, доки іноземні збройні сили не покинуть країну.
3 серпня ЕКОВАС направило до Нігеру для переговорів чергову делегацію, цього разу на чолі з колишнім нігерійським військовим лідером Абдусаламом Абубакаром, до якої також увійшли султан Сокото та президент Комісії ЕКОВАС . Абдель-Фатаву Муса, комісар ЕКОВАС із політичних питань, миру та безпеки, заявив, що «військовий сценарій — це найостанніший варіант на столі, останній засіб, але ми повинні підготуватися до такого розвитку подій». Делегати провели зустріч із представниками хунти, але їм не вдалося зустрітися з генералом Сіані або президентом Базумом. З нагоди 63-го в Ніамеї пройшла чергова демонстрація прихильників перевороту. Цього разу сили безпеки перекрили дороги, що вели до посольств Франції та США, щоб запобігти нападам і актам вандалізму. і Аїсата Таль Саль, міністри закордонних справ Беніну й Сенегалу відповідно, підтвердили, що їхні країни візьмуть участь у військовій інтервенції до Нігеру, якщо її схвалить ЕКОВАС. Франція заявила, що евакуювала 1079 осіб, тоді як Державний департамент США зобов'язався евакуювати працівників свого посольства і членів їхніх родин, які не є співробітниками екстрених служб, але залишаються відкритими для «обмеженого надання екстрених послуг громадянам США». Велика Британія також постановила скоротити персонал свого посольства.