Балеарський хаус, також відомий як Балеарський біт, Балеар, Ібіца хаус або Ібіца чилаут — еклектичне поєднання танцювальної музики під керівництвом ді-джеїв, яке виникло в середині 1980-х роківGilbert, Jeremy; Pearson, Ewan. Discographies: Dance Music, Culture, and the Politics of Sound. Routledge. 1999. . «The musics which fed into acid house and the developing culture were various too; the heterogeneous sounds of the 'Balearic beat' which helped define it did not constitute a discrete musical genre, but an unholy mix of, among other things, hip hop, house, Mediterranean pop and indie rock. DJs' playlists temporarily situated highly disparate musics beside one another. Musical miscegenation reunited several of the dance forms that had emerged after disco, mixing American and European dance musics. Though house music was the dominant mode, the rapid proliferation of styles and subgenres which followed in its wake, for a short time at least, kept dancefloors moving to a range of grooves.»Evans, Helen. Out of Sight, Out of Mind: An Analysis of Rave culture. Wimbledon School of Art, London. 1992. «It was in the upmarket clubs of Ibiza: Pacha, Amnesia, Glory's and Manhattans, that Balearic beat was created. DJ's would mix musical forms as diverse as Public Enemy and The Woodentops, to create that eclectic, highly danceable, don't care holiday feel.». Пізніше воно стало назвою більш конкретного стилю електронної танцювальної / хаус-музики, яка була популярна у середині 1990-х років. Балеарський хаус був названий завдяки своїй популярності серед відвідувачів європейських нічних клубів і пляжних рейвів на Балеарському острові Ібіца, популярному туристичному місці. Деякі компіляції танцювальної музики називали це «звуком Ібіци», хоча на острові можна було почути багато інших, більш агресивних і оптимістичних форм танцювальної музики, таких як балеарський транс.
Історія Цей стиль був популяризований у Amnesia, нічному клубі Ібіци, ді-джеєм з Аргентини, який мав там резиденціюKaplan, C.D., Grund, J-P & Dzoljic, M.R. (1989) Ecstasy in Europe: reflections on the epidemiology of MDMA. Instituut voor Verslavingsonderzoek, Rotterdam.. Ді-джея Альфредо, ім'я якого при народженні , вважають «батьком балеарського ритму». Альфредо грав еклектичне поєднання танцювальної музики зі своїм стилем, що охоплював інді-гіпно-гриви Woodentops, містичний рок Waterboys, ранній хаус, європоп і дивацтва від Пітера Гебріела та Кріса Рі. Звучала схожа музика, зокрема Pacha та Ku.
Британські ді-джеї, такі як Ненсі Нойз Тревор Фунг Денні Ремплінг і Електра Пол Окенфолд зазвичай приписують «популяризацію» балеарського ритму, особливо у Великій Британії, а автором цього терміну вважається Фунг. У 1987 році, після відпочинку на Ібіці, Окенфолд, Фунг і Ян Сент-Пол повернулися до Лондона, де вони безуспішно намагалися відкрити нічний клуб під назвою Funhouse в Балеарському стилі. Повернувшись на Ібіцу влітку 1987 року, Окенфолд орендував віллу, де приймав кількох своїх друзів ді-джеїв, у тому числі Денні Ремплінга, Джонні Вокера і Нікі. Холлоуей. Повернувшись до Лондона в кінці літа, Оукенфолд знову спробував представити балеарський стиль у нічному клубі під назвою Project Club в південному Лондоні. Клуб спочатку привернув увагу тих, хто відвідував Ібіцу і був знайомий з концепцією Балеарських хасу. Ці ветерани Ібіци, охоплені вживанням екстазі та новим стилем моди, заснованим на мішкуватому одязі та яскравих кольорах, відповідали за поширення балеарської субкультури на рейв-сцені Великобританії, що розвивалася. У 1988 році Оукенфолд створив другий вихід для Балеарського хаусу, подію щопонеділка ввечері під назвою Spectrum, якій приписують розкриття концепції Balearic ширшій аудиторіїReynolds, Simon. Generation Ecstasy: Into the World of Techno and Rave Culture. Routledge. 1999. .. За даними журналу Dance Music Report, у 1988 році у США вперше помітили балеарський хаус. Найбільш відомим ді-джеєм на Ібіці був Хосе Паділья, завдяки своїй резиденції в Café del Mar. Також Джон Са Трінкс, британський ді-джей і продюсер, відомий своєю найдовшою резиденцією на пляжі Салінас у Са Трінкса, який завдає свій стиль як Балеарська музика.
Література
Примітки
Посилання
У пошуках Балеарських островів — стаття Білла Брюстера за 2008 рік для DJhistory.com Путівник по Ібіці — Ibiza Music (архівний сайт) обговорює музику Ібіци, включно з Balearic Beat Balearic Beats — The Album Vol. 1 — інформація про ранню (1988) збірку Balearic Beat Діджейські мікси «Spirit Of Bedrock» — серія діджейських сетів, що демонструють балеарські стилі кінця 1980-х/початку 1990-х років і суміжні стилі