Олександр Васильович Огоно́ченко (11 жовтня 1920, Одеса — 9 квітня 1987, Одеса) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1965 року.
Біографія Народився 11 жовтня 1920 року в місті Одесі (нині Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)Огоноченко Александр Васильевич / Память народа. Юбилейная картотека. . 1948 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався у Данила Крайнєва, Леоніда Мучника; 1954 року — Державний інститут мистецтв Естонської РСР (викладачі Ю. Пюттсеп, Йоганнес Вієрахансу, Ільмар Кімм).
З 1955 року працював у Тартуському відділенні Художнього фонду Естонської РСР; з 1957 року — на творчій роботі. Мешкав у Одесі в будинку на вулиці Хворостина, № 1,3, квартира № 28. Помер в Одесі 9 квітня 1987 року.
Творчість Працював у галузі станкового живопису у жанрах портрета, пейзажу, тематичної картини; представник так званого суворого стилю в радянському мистецтві. Серед робіт:
серія пейзажів Естонії (1948–1955) «Хлопчик у шубі» (1955); «Весна» (1955); «Прибій» (1955); «Портрет дівчини» (1956); «Квіти» (1956); «У вільну хвилинку» (1961); «Ранок у порту» (1961); «Колгоспне стадо» (1961); «Над Дніпром» (1964); «Дніпровські далі» (1964) «Морські рубежі» (1965). «В голубому просторі» (1966); «Футболісти» (1966); «На вогневу позицію» (1971). </div> Брав участь у республіканських виставках з 1961 року.
Примітки
Література Огоноченко Олександр Васильович // ;