Маврицій Клеменс (Маврикій Климент) Замойський, в російському політичному житті Маврикій Фоміч (; 30 липня 1871, Варшава — 5 травня 1939, Варшава) — граф, польський політик і дипломат, громадський діяч, 15-й ординат на Замойської ординації, міністр закордонних справ у 1924 році. Віцепрезидент Національного Польського комітету в Парижі, член Національного Польського комітету (1914–1917)Roman Dmowski, Polityka polska i odbudowanie państwa. Przedmową do obecnego wydania i komentarzem opatrzył Tomasz Wituch, t. II, Warszawa 1988, s. 202..
Життєпис Представник польського графського роду Замойського герба «Єліта». Старший син графа Томаша Франтішека Замойського (1832–1889), 14-го ордината на Замостя, та графині Марії Потоцької (1851–1945). Закінчив гімназію в Лешні (Познань) та університет у Німеччині. Був головою Варшавського філармонічного товариства. Засновник школи образотворчих мистецтв у Варшаві. Голова Варшавського сільськогосподарського товариства. Член Національно-демократичної партіїБоиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Первый созыв. М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина. 1906 С. 428..
Член Національної Ліги з 1905 року. У 1906 році був обраний до 1-ї Державної Думи Російської імперії. Входив до складу Польського кола.
Був одним із найбільших землевласників Королівства Польського. У відповідь на декларацію головнокомандувача російських військ великого князя Миколи Миколайовича Романова від 14 серпня 1914 року граф Маврицій Замойський написав телеграму подяки, в якій заявляв, зокрема, «що кров синів Польщі, пролита разом із кров'ю синів Росії проти спільного ворога, стане нового життя, миру та дружби двох братніх слов'янських народів»Kazimierz Władysław Kumaniecki, Zbiór najważniejszych dokumentów do powstania państwa polskiego, Warszawa, Kraków 1920, s. 30..
У 1919–1924 роках — посол Польщі у Франції, протягом семи місяців з 19 січня 1924 обіймав посаду міністра закордонних справ Польщі.
У 1922 році Маврицій Замойський став одним із кандидатів (найправішим) на посаду президента Польщі та основним суперником Габріеля Нарутовича. Обрання першого президента відбувалося у Національних зборах Польщі. Попри те, що Маврицій Замойський лідирував у першому та наступних раундах голосувань, у ході остаточного голосування отримав 227 голосів, а Габріель Нарутович — 289 голосів та здобув перемогу.
Спочатку член, потім віцепрезидент (1902–1907) і (1907–1919) комітету з будівництва пам'ятника Фредерику Шопену у Варшаві.
Сім'я та діти 18 липня 1906 року одружився з княжною Марією Розе Софією Сапєзі (19 вересня 1884 — 28 серпня 1969), дочці князя Яна Павла Александра Сапєги (1847—1901) і графині Северини Марії Уруської (1860–1931). Їх діти:
Марія (нар. 29 травня 1907 — 3 грудня 2000), чоловік з 1930 граф Станіслав Костка Кароль Замойський (1899–1939) Софія (нар. 7 липня 1908 — 3 листопада 1999), чоловік з 1935 року Казимир Скаржинський (1888–1962) Роза (нар. 10 січня 1911 — 18 липня 2005), чоловік з 1931 граф Артур Тарновський (1903–1984) Ян Томаш (12 червня 1912 — 29 червня 2002), 16-й ординат Замойський, дружина з 1938 Роза Жолтовська (1913–1976) Анджей (нар. 10 січня 1914 — 25 травня 1986), дружина Ірена Домбовська (1920–2005) Владислав (нар. 26 липня 1915 — 24 вересня 2001), дружина з 1946 Гелена Клокоцька (1904–1998) Анна Марія (20 вересня 1920 — 24 вересня 1983), чоловік з 1940 князь Петро Михайло Войцех Чарторийський (1909–1993) Павло Марек (нар. 14 березня 1922 — 20 березня 1985), дружина з 1955 Ольга Родрігес Уріа (нар. 1928) Тереза (11 листопада 1923 — 28 березня 1995) Христина (нар. 31 липня 1925 — 30 липня 2008), чоловік з 1949 Павло Станіслав Попель (1920–1980) Родовід
Посилання
Джерела Maurycy Klemens Zamoyski на stronie potomków Sejmu Wielkiego Державна дума Російської імперії: 1906—1917. Б. Ю. Іванов, А. А. Комзолова, І. С. Ряховська. — М.: РОССПЕН, 2008. — С. 201. ZAMOYSCY Боїович М. М. Члени Державної думи (Портрети та біографії). Перше скликання. — М.: Тип. Товариства І. Д. Ситіна, 1906. — С. 428.