Ха́рківський держа́вний зоологі́чний парк — об'єкт природно-заповідного фонду Харкова загальнодержавного значення. Заснований у 1895 році, відкритий для відвідувачів у 1903 році. Розташований за садом імені Тараса Шевченка по вулиці Сумській, 35. Площа зоопарку становить близько 15 га.
У 2021 році зоопарк, за виключенням декількох зон, відкритий після масштабної реконструкції, що тривала з 2016 року.
Історія
Заснування
Історія створення Харківського зоопарку — першого в Україні — починається з 1890-х років, коли за ініціативи професора Олександра Брандта в місті була розпочата спроба організувати «акварій». Початково його мали розмістити у самісінькому центрі міста, у Миколаївському сквері на Миколаївському майдані. Однак через нестачу місця, створення акварію довелося відкласти. В 1894 році правління Південноросійського товариства акліматизації звернулося до ректора Харківського університету М. Олексієнка з проханням передати в оренду частину території Університетського саду для організації виставки. У 1895 році на ділянці у близько 2,5 гектари землі дослідного поля Університетського саду товариство відкрило бжільничо-шовковознавську станцію та невеликий пташник зі свійськими птахами. Станція розмістилася у дерев'яному будинку, спорудженому 1895 року за проєктом братів-архітекторів Сергія та Іліодора Загоскіних. Пізніше будівля стала адміністрацією зоопарку, однак була знищена під час реконструкції зоопарку у 2017 році для створення театру просто небаСупутниковий знімок Maxar Technologies від 1 липня 2017 року.
У 1901 році відкрито відділення рибництва і розпочате створення акваріума, який збудували у 1906 році за проєктом Володимира Брандта (пізніше використовувалася як тераріум, а під час реконструкції зоопарку у 2017 році знищена). У 1902 році зведено нову будівлю для пташника Харківського товариства птахівництва. Одноповерхова будівля з мезоніном мала обладнані кімнати для науковців, п'ять приміщень для вигулу та вольєри для водоплавних птахів. Велика площа будівлі дала можливість відкрити відвідування зоосаду для харківців. Спочатку колекція складалася з дрібних хижаків, дрібних птахів і свійських тварин. У 1900 році з акліматизаційного зоопарку в Асканії-Новій до Харкова прибула перша партія ссавців і птахів. Пізніше були обладнані музей, пташині вольєри й ставок для водоплавних птахів, клітки для вовків, лисиць і навіть білих ведмедів, існували мавпятник і лев'ятник.
Радянська окупація
Міжвоєнний період Після встановлення радянської влади Південноросійське товариство акліматизації припинило існування, прийшов у занепад і Харківський зоопарк. Тільки у 1921 році починається відновлення і розбудова зоопарку за участі Віктора Аверіна, пізніше відомого вченого, зоолога. Місце завідувача зоосаду посів Микола Петрович Евальд. Вже у 1926—1927 роках були побудовані слоновник і мавпятник, теплі приміщення для великих хижаків. 1 травня 1928 року наново відкрито зоомузей. З цього ж періоду при зоопарку розпочав роботу кружок юних біологів. У 1929 році територію зоопарку було розширено. Це дозволило влаштувати новий ставок і нові вольєри для птахів і копитних тварин. У 1932 році за проєктом архітектора Ширшова будується брама головного входу в зоопарк (втрачена).
За період 1830—1920 років площа зоопарку збільшилася в 10 разів і до 1941 року на ній експонувалися представники близько 100 видів ссавців, приблизно стільки ж риб, земноводних, плазунів і понад 200 видів птахів. У 1925 році в Гамбурзі у Карла Гаґенбека викуплено слониху Моку, а у 1928 — Ямбо. Окрім цього у травні 1928 року з Гамбургу до Харкова прибув цілий залізничний ешелон з тваринами, серед яких були левиця, леопард, лама, кенгуру Беннета, мавпи, папуги, мангусти, пелікани, білощокі казарки, цивети африканські та єноти. Наступного місяця з Ленкорани прибуло 6 їжатців, 9 кучерявих пеліканів, 7 лебедів та 96 різних водоплавних. Пізніше до зоопарку доставлено двогорбого верблюда, левів, ланей, вовків, буйвола, та птахів: пеліканів, фазанів, качок.
У 1930-і роки в зоопарку працював зоомагазин, де продавалися корма і приналежності для тварин, акваріумні рибки й дрібні свійські тварини. На замовлення виготовляли акваріуми, тераріуми та клітки для співочих птахів.
Нацистська окупація Коли розпочалася Друга світова війна, і Харкову загрожувала окупація німецькими військами, М. П. Евальду запропонували залишитись працювати в Харкові з метою, наскільки можливо, зберегти колекцію тварин. Він погодився, попросивши допомогти зоопарку кормами. Вночі потому на територію зоопарку таємно заїхало кілька вантажівок. Група червоноармійців вирила великі ями та склала туди мішки з картоплею і збіжжям. Однак, надовго цього вистачити не могло.
24 жовтня 1941 року Харків зайняли німецькі війська, але роботі зоопарку вони перешкоджати не стали. А коли ситуація на фронті дозволила німцям сподіватися на перемогу, навіть почали надавати допомогу для харчування тварин, а 1 травня 1942 року зоопарк був відкритий для відвідування. Вхідний квиток коштував дешево, у неділю грав оркестр і залишалися живі білі ведмеді. Станом на кінець червня 1943 року в зоопарку перебували 28 екземплярів хижаків, 32 екземпляри копитних, 11 мавп, велика кількість пернатих і багато екзотичних рибВ зоопарку // Харків'яни. — 1943. — 28 червня. З середини травня до кінця червня 1943 року Зоологічний парк відвідало близько 53 000 осіб, з яких значна кількість німецьких військових.
Існує міська легенда, що з грудня 1941 року зоопаркові мавпи, Гектор, Роза та Дезі, втікши зі зруйнованого мавпятника під час бомбардування, жили в пошкодженій будівлі Держпрому. Три макаки-резуси чимось харчувалися, не траплялися на очі німцям майже два роки й пережили окупацію . Після вигнання з міста нацистів макак повернули в зоопарк. 22 серпня 2008 року біля вольєра з мавпами відкрито пам'ятник трьом мавпам авторства скульптора Сергія Бажана. Він зображав самих макак: Гектора, Розу та Дезі зі скульптурою Держпрому, що зникла під час реконструкції зоопарку у 2016—2021 роках, коли у пам'ятника замінили постамент та перемістили його до головного входу.
Під час серпневих боїв 1943 року загинула велика кількість тварин. Заразом зоопарк втратив і цінні наукові матеріали та документи, що велися від самого його заснування. Були втрачені журнали спостережень ветеринарів, відомості про годування й утримання тварин, навіть креслення будівель і комунікацій, а також бухгалтерські документи. На момент приходу радянських військ у зоопарку вціліли лише 4 ведмеді, 5 мавп і 1 вовк. Частково були зруйновані слоновник, мавпятник і акваріум, зламані всі огорожі. Загальний збиток склав 1 мільйон радянських рублів. Замість колишніх 100 співробітників до роботи приступили 40 осіб, при цьому тільки 15 із них працювали в зоопарку раніше.
Післявоєнний період 28 серпня 1943 року Харківська міська рада видала постанову, в котрій зазначалося, що зоопарк вважається відкритим з 29 серпня 1943 року. У 1944 році зоопарк отримав першу партію тварин. З евакуації до Харкова повернулися наукові інститути, і восени 1944 року при зоопарку почала працювати Вчена рада під керівництвом В. Г. Аверіна. Почався період відновлення і розбудови зоопарку. У 1953 році з Києва привезено слониху Майю, яка була захоплена як трофей у . Були зведені нові будівлі: двоповерховий акваріум з антилопником, бегемотник, вольєри левів, слонів тощо.
Незалежна Україна
Після відновлення незалежности України у 1991 році зоопарк на деякий час прийшов у занепад. До столітнього ювілею Харківського зоопарку на урочисті заходи приїхали, з живими тваринами у подарунок, гості із зоопарків України й інших країн. З цього часу зоопарк постійно покращує умови утримання тварин. Побудований ведмежатник з басейнами для ведмедів, вольєр зі штучною скелею для гривастих баранів, впорядковуються ставки. З 2009 року працював Дім Юннатів.
Реконструкція Масштабна реконструкція Харківського зоопарку розпочалася у липні 2016 року. Комунальна організація «Харківський зоологічний парк» оголосила низку тендерів на суму понад 200 млн грн, які стосувалися оновлення експозиційних зон, мереж електро- та газопостачання, освітлення, зливової каналізації, а також вхідних груп і адміністративних будівель. У 2016—2017 роках більшість підрядів отримали компанії «Київська будівельна компанія-Плюс» та «Призма Електрик», що займалися реконструкцією зон «Планета мавп» і «Дика Австралія», інженерних мереж та інфраструктури. Роботи мали б бути виконані до кінця 2017 року. Пізніше головним виконавцем робіт стало ПАТ «Трест Житлобуд-1», яке отримало контракти на сотні мільйонів гривень для будівництва нових вольєрів для слонів, жирафів, ведмедів, леопардів, а також на створення зон «Королівство слонів», «Африканська савана» та інших. Реконструкція передбачала поділ території на тематичні зони — «Африканська савана», «Дика Австралія», «Південна Америка», «Світ узбережжя», «Водний світ» тощо. Окремо було укладено десятки договорів на проєктні роботи із фірмами, пов'язаними зі скандальновідомими архітекторами міста Сергієм Чечельницьким та Тетяною Полівановою, а також фірмами депутата Харківської обласної ради від Партії регіонів Олександра Харченка. Вже після самоусунення Тетяни Поліванової з посади головної архітекторки міста, у грудні 2022 року, пов'язана з її дочкою фірма виграла тендер на нагляд за будівництвом зони «Планета мавп».
Загальна кошторисна вартість реконструкції перевищила 2 млрд грн. У процесі реконструкції знищили значну частину зелених насаджень, а також кілька історичних будівель. Зокрема, у 2017 році була розібрана адміністративна будівля зоопарку, споруджена 1895 року за проєктом архітекторів Сергія та Іліодора Загоскіних, яка походила від бжільничо-шовковознавської станції та в якій, власне, був заснований зоопарк. Також того ж року було знесено будівлю акваріума (пізніше — тераріуму), зведену у 1906 році за проєктом архітектора Володимира Брандта. На їхньому місці створили нові виставкові простори, зокрема театр просто неба.
Після п'ятирічної реконструкції Харківський зоопарк відкрився 23 серпня 2021 року. Першими відвідувачами стали діти з багатодітних родин, люди з інвалідністю, працівники комунальних підприємств та журналісти. Зоопарк почав працювати у «тестовому» режимі з поступовим відкриттям експозицій та адаптацією тварин. У новій концепції утримання було зроблено акцент на відмові від кліток і максимальному наближенні умов до природних: відвідувачів і тварин розділяють рови, водойми, скляні огорожі. Було збільшено площі для тварин, облаштовано нові вольєри та інженерні комплекси для годування. Через покращення умов утримання тварин, було зменшено їх кількість: з 7000 до менш ніж 1300 особин. Зоопарк відкрився лише частково, зони контактного, дитячого зоопарків, а також «Світ узбережжя» і океанаріум закриті станом на 2025 рік.
Повномасштабне вторгнення Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну Харківський зоопарк зіграв важливу роль у порятунку тварин із зони бойових дій. Так, навесні 2022 року він прийняв у себе частину колекції «Фельдман-Екопарку», який перебував під російськими обстрілами й зазнав значних пошкоджень. Серед евакуйованих були людиноподібні мавпи, леви, білі тигри і ягуари. У подальші місяці, у січні 2024 року, частину тих тварин повернули до екопарку — зокрема, шимпанзе. Згодом до Екопарку також повернули білих тигрів і поні.
Колекція та статус
Станом на 2006 рік, за цінністю колекції зоопарк займав друге місце в Україні — після Київського зоопарку. В зоологічному парку зберігалися 8 тисяч особин близько 500 видів тварин, серед них — риби (137 видів), земноводні (2 види), плазуни (44 види), птахи (97 видів), ссавці (79 видів). З них 7 видів занесені до Європейського Червоного списку, 14 — до Червоної книги України, в складі зооколекції 93 види, які включені до Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни й флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES).