Сакра́льне, або свяще́нне (від ) — характеристика речей, істот, явищ, що стосуються релігійного культу, поклоніння чи найвищих ідеалів; в християнстві зокрема того, що стосується церковних таїнств, що наділене Божою благодаттю. Сенс сакрального розкривається у співвідношенні з профанним.
Трактування сакрального Згідно Рудольфа Отто, священним є все самодостатнє, вічне та раціонально непізнаване. Мірча Еліаде стверджував, що сакральним стає те, що виділяється свідомістю як принципово відмінне від людського і космічного. Пауль Тілліх пояснював священне як вияв божественного, в свою чергу розуміючи під Богом предмет граничного інтересу людини.
За Емілем Дюркгаймом, в сакральному люди відображають колективні цінності та з його допомогою ідентифікують себе з певною соціальною групою. Тому соціальне і є сакральним, а індивідуальне — профанним. Марсель Мосс вказував, що сакральне стосується священного обміну і сакральним стає все незвичайне, небуденне, що виступає як дар і передбачає жертовний обмін.
Сакралізація та десакралізація Процес набуття священності, наповнення сакральним характером, називається сакралізацією. Зворотний процес має назву десакралізації. Також можливе повторне набуття сакральності тим, що було десакралізоване — ресакралізація .
Див. також Сакральне мистецтво Сакральна геометрія Сакральний ландшафт Сакральна архітектура
Примітки
Література
М. Бабій. Сакралізація // М. Бабій. Сакральне // ФЕС, с.562 Дзюбанський Тарас, Єдин Свят. Біблійні, богословські та історичні аспекти розуміння святості у християнському житті, К.: Дух і літера, 2012. — 136 с. з іл. Мова укр. — Обкл. м'яка — Форм. 60х84/16 — ISBN 978-966-378-242-3, http://issuu.com/duh-i-litera/docs/jedyn_sviat_extract
Посилання Сакралізація // Українська Релігієзнавча Енциклопедія