Знак довготи (ː) — символ Міжнародного фонетичного алфавіту, що означає довготу попередньої голосної або складової приголосної. Має форму трикутної двокрапки.
Приклади використання Мова Слово БФА Значення Німецька naːt 'шов' Англійська jiːst 'дріжджі' Італійська kanːa 'труба'
Загальний термін У Міжнародному фонетичному алфавіті термін «знак довготи» використовують як загальну назву для власне знака довготи , знака напівдовготи та знака стислості .
Див. також Довгі та короткі голосні Довгота (фонетика)
Посилання