Plastic Ono Band — рок-гурт і мистецький флуксус-колектив,John & Yoko/Plastic Ono Band книга Йоко Оно та Джона Леннона, опубліковано Thames & Hudson Ltd, Жовтень 2020, pp. 17-19 заснований Джоном Ленноном та Йоко Оно у 1968—1969 роках для спільних музичних і саунд-арт інсталяцій, фільмів, концептуальних мистецьких проєктів і, врешті-решт, сольних альбомів. Створення The Plastic Ono Band, яке розпочалося у 1967 році з ідеї Оно провести художню виставку в Берліні, дозволило Леннону відокремити свою творчість від творчості The Beatles.
Леннон і Оно розпочали особисті та мистецькі стосунки у 1968 році, співпрацюючи над кількома експериментальними релізами. Після одруження у 1969 році вони вирішили, що їхні майбутні починання будуть пов'язані з гуртом Plastic Ono Band. До складу гурту входили такі музиканти, як Ерік Клептон, Клаус Ворманн, Алан Вайт, Біллі Престон, Джим Келтнер, Кіт Мун, Delaney & Bonnie and Friends, а також колишні колеги Леннона по The Beatles Джордж Гаррісон і Рінго Старр. Після того, як Леннон і Оно переїхали до Нью-Йорка в 1971 році, вони співпрацювали з Elephant's Memory під назвою Plastic Ono Elephant's Memory Band. Співпраця Леннона та Оно тривала під подібними назвами до 1974 року.
З 2009 по 2015 рік Оно та її син Шон Леннон очолювали нову інкарнацію гурту — Yoko Ono Plastic Ono Band.
Історія
Виникнення та становлення (1968—1969)
Джон Леннон та Йоко Оно познайомилися у 1966 році. Леннон був всесвітньо відомим учасником гурту The Beatles, а Оно — авангардною художницею та виконавицею. У 1968 році між ними зав'язалися романтичні стосунки, і вони почали співпрацювати над низкою музичних проєктів.
Назва Plastic Ono Band та її флуксус-ідея — пластикового гурту відкритого типу — була задумана Оно у 1967 році як ідея для художньої виставки в Берліні.John & Yoko/Plastic Ono Band книга Йоко Оно та Джона Леннона, опубліковано Thames & Hudson Ltd, Жовтень 2020, p. 13 The Plastic Ono Band був реалізований у 1968 році як мультимедійний машинний проєкт Джона Леннона, також названий The Plastic Ono Band. У 1968 році між Ленноном та Оно зав'язалися особисті та мистецькі стосунки, в яких вони вирішили оформити свої майбутні проєкти як роботу The Plastic Ono Band. Оно і Леннон співпрацювали на кількох художніх виставках, концертах, хепенінгах та експериментальних проектах нойз-музики, перш ніж записати і випустити дещо більш стандартні рок-альбоми, які все ще були пов'язані з концепцією The Plastic Ono Band.
Вони почали записуватись разом у травні 1968 року; ці записи вийдуть у листопаді як експериментальний альбом Unfinished Music No. 1: Two Virgins. Протягом літа пара працювала над «Revolution 9», експериментальним твором, який увійшов до однойменного подвійного альбому The Beatles (також відомого як «Білий альбом»). У грудні 1968 року Леннон і Оно разом виступили в The Rolling Stones Rock and Roll Circus з супергрупою під назвою «The Dirty Mac», до складу якої входили Ерік Клептон, Кіт Річардс з The Rolling Stones, Мітч Мітчеллом з Jimi Hendrix Experience та скрипалем Іврі Гітлісом. Леннон і Оно продовжували випускати свої експериментальні релізи паралельно з діяльністю Леннона в The Beatles, випустивши в травні 1969 року альбом Unfinished Music No. 2: Life with the Lions.
20 березня 1969 року Леннон і Оно одружилися, а згодом провели свою першу акцію «В ліжку за мир», під час якої вони використовували висвітлення свого шлюбу в пресі, щоб виступити на захист миру. Записи, зроблені в цей час, були випущені як їхній третій і останній експериментальний альбом Wedding Album. Назва Plastic Ono Band вперше була використана 12 травня, коли Леннон і Оно брали участь у виступі Джорджа Гаррісона для «Jam Peace» — джему, який Гаррісон записав під час сесії з артистом Apple Records Біллі Престоном. Згодом трек отримав назву «I Remember Jeep», а на касетній коробці EMI було змінено ім'я виконавця на Джорджа Гаррісона для включення на бонусний диск його сольного альбому All Things Must Pass 1970 року.Harrison, Olivia; Cooper, Rachel (curators) (2021). All Things Must Pass Scrapbook. Capitol Records/Calderstone Productions. p. 55.
Під час другої акції в ліжку, що відбулася в Монреалі наприкінці травня та на початку червня 1969 року, Леннон, Оно та їхні гості записали пісню Леннона «Give Peace a Chance» та пісню Оно «Remember Love». Вони були випущені 4 липня як сингл, записаний гуртом Plastic Ono Band. Це був перший сингл, випущений Ленноном поза межами The Beatles, з якими він все ще продовжував співпрацювати. Хоча Леннон написав і випустив сингл самостійно, його партнер по The Beatles Пол Маккартні все одно був вказаний як автор, як за контрактом, так і за особистою угодою про розподіл авторських прав. Однак існують письмові та фотодокази, які свідчать про те, що спочатку Plastic Ono Band був звуковою та світловою інсталяцією, встановленою в прес-службі Apple. У виданні Disc and Music Echo від 26 липня 1969 року Дерек Тейлор, прес-секретар The Beatles, написав наступну статтю: Гурт був зроблений з оргскла в Хойлейку, в Чеширі (де Селвін Ллойд і я виросли окремо) моїм знайомим винахідником на ім'я Чарльз Меллінг. Це була ідея Йоко разом з Джоном, зроблена за її специфікаціями; чотири частини — як Джон, Пол, Джордж і Рінго, три вищі і одна нижча. Дві прямокутні, одна циліндрична та куб. Одна колона містить магнітофон і підсилювач, інша — телевізор із камерою прямого ефіру, третя — програвач із підсилювачем, а четверта — мініатюрне світлове шоу і гучномовець. Але вони могли вмістити все, що завгодно, вони такі ж пристосовані, як і The Beatles. Колони зі плексигласу були оснащені обладнанням Apple Electronics під керівництвом (Magic) Алексіса Мардаса, і тут закінчується перший і останній технологічний прес-реліз, який ви отримаєте від мене. Синглу передував прес-запуск Plastic Ono Band, що відбувся 3 липня. За словами Оно, назва була вигадана Ленноном в результаті використання Оно пластикових підставок для запису. У прес-матеріалах «гурт» описувався як концептуальний рух, не обмежений суворим членством, як у звичайному гурті. Леннон і Оно заявляли, що аудиторія є членами гурту, супроводжуючи це гаслом «YOU are the Plastic Ono Band».
Toronto Rock Revival Festival та ранні сингли (1969—1970) Більшу частину літа 1969 року The Plastic Ono Band не діяв, поки The Beatles працювали над завершенням альбому Abbey Road. 12 вересня Леннону зателефонував Джон Брауер, організатор фестивалю Toronto Rock Revival (який мав відбутися наступного дня), і запропонував Леннону безкоштовно відвідати фестиваль, щоб підвищити його популярність. Леннон запропонував натомість виступити на фестивалі. Брауер погодився, і Леннон швидко зібрав гурт. Спочатку він звернувся до колеги по гурту The Beatles Джорджа Гаррісона з пропозицією зіграти на соло-гітарі, але Гаррісон відмовив йому. За рекомендацією Гаррісона Леннон взяв на цю роль Еріка Клептона; басист Клаус Ворманн і барабанщик Алан Вайт склали перший склад The Plastic Ono Band. Під час організації гурту Леннон приватно вирішив покинути The Beatles через давню напруженість у колективі. Гурт репетирував у літаку до Торонто і виконував як рок-пісні у виконанні Леннона, так і експериментальні твори під керівництвом Оно. Запис виступу був випущений у грудні під назвою Live Peace in Toronto 1969, перший лонгплей гурту The Plastic Ono Band.Live Peace in Toronto 1969
Наприкінці вересня The Plastic Ono Band розпочав запис свого наступного синглу. «Cold Turkey» спочатку був представлений Ленноном як потенційний сингл The Beatles, але Маккартні відкинув його.Brown, Peter. The Love You Make: An Insider's Story of The Beatles. McGraw-Hill, 1983. New American Library, 2002. 331. «Cold Turkey» та його бі-сайд «Don't Worry Kyoko (Mummy's Only Looking for Her Hand in the Snow)» представляв гурт The Plastic Ono Band, майже ідентичний торонтському, за винятком того, що Вайта замінив барабанщик The Beatles Рінго Старр. У титрах до «Cold Turkey» було вказано лише ім'я Леннона, що відображало його розрив з Маккартні та The Beatles.
Після виходу синглу «Cold Turkey» Леннон почав підготовку до випуску наступної платівки. 26 листопада він зміксував «You Know My Name (Look Up the Number)» і «What's the New Mary Jane» для випуску синглу. Обидві пісні були старими записами The Beatles. «You Know My Name» спочатку датувалася 1967 роком, з подальшою роботою Леннона і Маккартні у 1969 році. Б-стороною була пісня Леннона 1968 року, записана ним, Гаррісоном і Оно, і спочатку призначена для включення до «Білого альбому». Сингл був відкликаний лейблом EMI і врешті-решт скасований, можливо, через заперечення з боку The Beatles.
15 грудня The Plastic Ono взяв участь у благодійному концерті на користь ЮНІСЕФ, що відбувся в бальному залі Ліцею в Лондоні, під назвою «Peace for Christmas». За 48 годин до концерту Леннон і Оно зібрали склад гурту з Торонто у складі Клептона, Ворманна і Вайта; Клептон взяв із собою Гаррісона, Біллі Престона і гастролюючих музикантів гурту Delaney & Bonnie, з якими вони в той час гастролювали. Окрім Ділейні та Бонні Брамлетт, до складу гурту входили саксофоніст Боббі Кіз, барабанщик Джим Гордон та трубач Джим Прайс. До виступу також долучився Кіт Мун з гурту The Who. Пізніше Леннон називав цей склад The Plastic Ono Supergroup. Після виступу в Ліцеї Леннон і Оно провели медіа-бліц та рекламну кампанію за мир, розмістивши у великих містах білборди з написом «WAR IS OVER! If You Want It — Happy Christmas from John & Yoko».
1970 року гурт The Plastic Ono Band знову зібрався, щоб записати ще один сингл, «Instant Karma!», який був написаний і записаний 27 січня 1970 року. Леннон, Оно, Джордж Гаррісон, Клаус Ворманн, Алан Вайт і Біллі Престон, а також бек-вокалісти, найняті з сусіднього пабу, склали гурт The Plastic Ono Band для запису. За пропозицією Гаррісона був найнятий американський продюсер Філ Спектор, з яким розпочалися робочі стосунки, що продовжилися на кілька років і вплинули на його кар'єру, і на кар'єру Леннона. «Instant Karma!», підкріплений піснею Оно «Who Has Seen the Wind?», був випущений трохи більше, ніж через тиждень. Сингл був підписаний «Lennon/Ono with the Plastic Ono Band», на відміну від попередніх релізів, які були вказані тільки як гурт.
Альбоми The Plastic Ono Band та «Happy Xmas (War Is Over)» (1970—1971) Влітку 1970 року Леннон і Оно пройшли курс первинної терапії під керівництвом Артура Янова в Лос-Анджелесі. Ця терапія мала великий вплив на творчість Леннона. Тим часом The Beatles публічно розпалися, і пара повернулася до Лондона наприкінці вересня, щоб розпочати запис двох студійних альбомів, John Lennon/Plastic Ono Band та Yoko Ono/Plastic Ono Band. Основу гурту The Plastic Ono Band, який підтримував ці два альбоми, складали Клаус Ворманн на бас-гітарі та Рінго Старр на барабанах. Філ Спектор виступив співпродюсером альбому Леннона, а також разом з Біллі Престоном грав на клавішних на деяких треках. Джордж Гаррісон додав до альбому Оно партію на ситарі. Альбом Леннона складався з простого, спрощеного року, тоді як альбом Оно містив експериментальну та авангардну музику. Обидва альбоми вийшли 11 грудня. Був випущений сингл «Mother» / «Why», пісні належать Джону Леннону та Йоко Оно відповідно. На початку 1971 року Леннон записав «Power to the People» у складі Біллі Престона, Боббі Кіза, Клауса Ворманна та Алана Вайта. У бі-сайді «Open Your Box» Оно взяли участь Ворманн і Джим Ґордон. Сингл був випущений у березні, а його сторони були записані як «John Lennon/Plastic Ono Band» і «Yoko Ono/Plastic Ono Band» відповідно.