Григорій Борисович (Герш Беркович) Бархін (1880, Перм — 1969, Москва) — радянський архітектор, містобудівник, теоретик архітектури, педагог, член-кореспондент Академії Будівництва та Архітектури (1956), Заслужений діяч науки та техніки РРФСР. Батько архітекторів Бориса, Анни та Михайла Бархіних.

Біографія Народився 7 (19) березня 1880 року в Пермі у родині ремісника-маляра, дитинство провів у Забайкаллі. У 1897—1901 роках навчався в Одеському художньому училищі. У 1901—1908 роках навчався в Вищому художньому училищі при Імператорській академії мистецтв — у О. Н. Померанцева; отримав звання художника за проєкт «Міського православного кладовища в околицях столиці» (19.05.1898).

У 1908—1911 роках помічник архітектора Р. І. Клейна при створенні Бородінського мосту в Москві та інтер'єрів Музею образотворчих мистецтв.

У 1915—1920 роках служив в армії, керував інженерно-будівельними роботами на Кавказькому фронті.

Брав участь у роботі Московського архітектурного товариства (1923—1930), редагував видання «Конкурсы МАО» (1923—1926) та ін. У 1932 році один із засновників Спілки архітекторів СРСР.

До 1967 року викладав: з 1929 року — в Архітектурно-будівельному інституті (АБІ), з 1933 року — в Московському архітектурному інституті; професор із 1930 року.

У 1930-х роках керував архітектурно-планувальною майстернею Мосради .

Помер 11 квітня 1969 року у Москві. Похований на Введенському цвинтарі (діл. 25)Артамонов М. Д. Введенские горы. — : Московский рабочий, 1993. — С. 109..

Його сини, Михайло Григорович (1906—1988) та Борис Григорович (1912—1999) також були архітекторами та поховані разом із батьком на сімейній ділянці.

Вибрані проєкти та споруди

Проєкт відновлення Севастополя (1943—1946); Проєктні роботи з реконструкції Москви (1933—1938); Санаторій в Саках у Криму (1929); Будівля газети «Известия» у Москві (1925—1927); Заводи сульфатної та азотної кислот поблизу міста Нижній Новгород (1915—1916).

Публікації Рабочий дом и рабочий посёлок-сад. — , 1922. Архитектура театра. — , 1947.

Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора (27.07.1955) — у зв'язку з 75-річчям від дня народження та 50-річчям творчої, науково-педагогічної та громадської діяльності

Примітки

Література

Зодчий, педагог, общественный деятель // «Архитектура СССР». — 1960. — № 7.

Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917—1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. P. 79.