Вінце́нт Годле́вський (; 16 листопада 1898,  — 24 січня 1942) — білоруський католицький священник, громадський і політичний діяч, публіцист. Входив до складу Ради Білоруської Народної Республіки.

Життєпис Народився 16 листопада 1898 року в селі Шуричі Волковиського повіту.

Закінчив та Імператорську римо-католицьку духовну академію в Санкт-Петербурзі. Одним з перших став проповідувати в костелі білоруською мовою. Після проголошення Білоруської Народної Республіки Годлевський входив до складу Ради БНР.

Вінцент Годлевський — серед засновників ідеї білоруської християнської демократії, редактор газети «Крыніца».

Коли Західна Білорусь згідно з Ризьким мирним договором перейшла під контроль Польщі, Годлевський викладав у семінарії, проповідував у селі . За національно-визвольну діяльність був заарештований польською владою. Після ув'язнення жив у Вільнюсі, переклав Новий Заповіт білоруською мовою.

У 1939–1940 роках видавав часопис та заснував Білоруську незалежницьку партію.

У червні 1940 виїхав з Вільнюса до Варшави, працював у Білоруському комітеті. У жовтні 1941 був призначений головним шкільним інспектором у Мінську, керував роботою з підготовки навчальних програм для білоруських початкових шкіл, одночасно був членом Білоруської Народної Самооборони.

З початком радянсько-німецької війни виступав на стороні Німеччини, сподіваючись з її допомогою здобути для Білорусі незалежність, однак згодом, побачивши нацистську політику в Білорусі, став на антинімецькі позиції. Годлевський — один з головних організаторів підпільної антинімецької націоналістичної організації «Беларускі Цэнтральны (Народны) Фронт»" та підпільного антинімецького націоналістичного партизанського руху.

24 січня 1942 Вінцент Годлевський був заарештований гестапівцями у Мінську та розстріляний у концентраційному таборі Малий Тростянець.

Див. також Михайло Вітушко Вітовт Тумаш Франтішек Олехновіч

Примітки

Джерела Біографія на slounik.org Ёрш Сяргей. «Рыцар Свабоды» Конан Уладзімер. «Ксёндз Вінцэнт Гадлеўскі: Філасофскае абгрунтаванне беларускай ідэі» стаття на сайті ПБНФ