Пранцішкус-Станісловас Пранцішкович Добровольскіс (лит. Pranciškus-Stanislovas Pranciško Dobrovolskis) (, місто Ковно, тепер місто Каунас, Литва — , місто Вільнюс, Литва) — литовський радянський державний діяч, голова Литовської республіканської Ради професійних спілок. Кандидат у члени Президії (Бюро) ЦК КП Литви з 10 січня 1964 до 3 березня 1971 року. Депутат Верховної ради Литовської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 7—8-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (5.04.1958).

Життєпис Народився в родині робітника. У сім років залишився сиротою, виховувався у Гелгаудському дитячому притулку Шакаляйського повіту Литви. У 1927 році закінчив початкову школу, в 1932 році — ремісничу школу в місті Каунасі, здобув спеціальність столяра-модельника.

Трудову діяльність розпочав у 1933 році, два роки працював на будовах міста Каунаса. З 1935 року — робітник Каунаського чавуноливарного заводу «Неріс». Тут вступив до комуністичного підпільного осередку, брав участь в організації страйків у 1936 та 1938 роках, займався збором коштів для робітників по лінії Міжнародної організації допомоги борцям революції (МОДР).

У 1940—1941 роках — завідувач промислового відділу виконавчого комітету Каунаської міської ради депутатів трудящих Литовської РСР.

На початку німецько-радянської війни евакуйований в східні райони РРФСР, працював трактористом у колгоспі «Челябінський робітник» Щучанського району Челябінської (нині — Курганської) області.

У грудні 1941 року призваний до Червоної армії. З липня 1942 до березня 1943 року служив заступником командира з політичної роботи 48-ї окремої зенітної батареї 16-ї Литовської стрілецької дивізії Червоної армії, учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з вересня 1942 року.

У березні 1943 року демобілізований, і разом з групою бійців Литовської дивізії направлений до Москви в розпорядження Ради народних комісарів Литовської РСР. З квітня 1943 до 1944 року працював інженером-диспетчером Московського міського управління промислової кооперації.

З 1944 року — заступник начальника Управління промислової кооперації Ради народних комісарів Литовської РСР.

У 1947 році закінчив Курси радянських та партійних працівників у Москві.

У 1947—1953 роках — заступник міністра місцевої промисловості Литовської РСР. У 1953—1954 роках — заступник міністра місцевої та паливної промисловості Литовської РСР.

У 1954—1958 роках — голова виконавчого комітету Капсукаської районної ради депутатів трудящих Литовської РСР.

У 1958 — березні 1971 року — голова Литовської республіканської Ради професійних спілок.

У квітні 1971—1983 роках — керуючий справами Президії Верховної ради Литовської РСР.

З 1983 року — на пенсії у місті Вільнюсі.

Помер 14 лютого 2007 року у Вільнюсі. Похований на Антакальніському цвинтарі Вільнюса.

Нагороди та відзнаки Герой Соціалістичної Праці (5.04.1958) орден Леніна (5.04.1958) орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (11.03.1985) два ордени Трудового Червоного Прапора (1.10.1965, 27.08.1971) медалі Заслужений діяч культури Литовської РСР (1965)

Примітки

Джерела Добровольскис Пранцишкус-Станисловас Пранцишкович (Dobrovolskis Pranciškus-Stanislovas Pranciško) Депутаты Верховного Совета СССР 8-го созыва. Москва, 1970 Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1. Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985. 440 psl.