Іван Андрійович Мироненко (нар. 15 грудня 1949, Любка, Котелевецький район, Полтавська обл. — пом. 19 грудня 2008, Харків) — український поет. Член Національної спілки письменників України (1989).

Біографія Мироненко Іван Андрійович народився 15 грудня 1949 року в селі Любка Котелевецького району Полтавської області в селянській родині. Виховувався в дитячому будинку, школу закінчив в селі Ковалівка Полтавської області. У 1980 році закінчив філологічний факультет Харківського державного університету. Після навчання працював журналістом, прохідником Харківського метрополітену, будівельником. Від 1993 року працював пресувальником на заводі «Проммонтажелектронніка».

У 1969 році почав друкуватися в періодиці, в колективних збірках: «Добридень» (Київ: Молодь, 1972), «Акорди життя» (Харків: Прапор,1973), «Ворскла» (Харків: Прапор, 1977), антологіях «Тайна правічного мовча­н­ня глини» (Київ: Молодь, 1998), «Слобожанська муза» (Харків: Майдан, 2000).

Двічі був одним із переможців фестивалів молодої поезії України у Шепетівці у 1971 році та у Лубнах 1976 року.

Автор збірок: «Входини» (Харків: Прапор, 1988), «Будьмо!» (Харків, 1991), «Звенидень» (Харків: Майдан, 2000), «На життєвому роздоріжжі» (Харків: Майдан, 2008). Основні мотиви її творчості — щира любов до рідного краю та глибока віра у творчу й перетворюючу силу людської праці. Від 1989 року входив до складу Національної спілки письменників України.

Помер 19 грудня 2008 року у Харкові.

Примітки

Джерела