Ганс-Ульріх Ганіч (; 22 серпня 1922, Берлін — 27 грудня 1950, Москва) — німецький офіцер-підводник, оберлейтенант-цур-зее крігсмаріне.
Біографія 1 грудня 1939 року вступив на флот. З 1 травня по 29 червня 1941 року пройшов практику вахтового офіцера на підводному човні 22-ї флотилії, з 30 червня по 19 грудня — курс підводника, після чого був направлений на будівництво підводного човна U-441. З 21 лютого 1942 року — 2-й вахтовий офіцер на U-441, на якому взяв участь у п'яти походах. Під час другого походу був потоплений корабель водотоннажністю 7051 тонну. 11 липня 1943 року був поранений під час авіанальоту на U-441. До січня 1944 року перебував на лікуванні, після чого був переданий в розпорядження 1-ї флотилії. 16-31 березня 1944 року пройшов курс кермування, з 1 квітня по 1 травня — куос командира човна. З 2 травня 1944 року — командир навчального човна U-428. 5 травня 1945 року наказав затопити човен в рамках операції «Регенбоген». Того ж місяця був взятий в полон британськими військами. В липні 1945 року звільнений.
Ганіч вступив до секретної служби. 12 червня 1950 року його було заарештовано під час поїздки до Котбуса, а в липні 1950 року ув'язнено в Потсдамській слідчій в'язниці, підпорядкованій штазі. 18 грудня 1950 року радянський військовий трибунал в Потсдамі засудив Ганіча до страти через розстріл за шпигунство на користь французів. Президія Верховної Ради СРСР 21 грудня 1950 року відхилила його прохання про помилування. Смертний вирок було виконано в Москві 27 грудня 1950 року. Його могила знаходиться на Новому Донському кладовищі в Москві.
30 листопада 1998 року Головна військова прокуратура Російської Федерації посмертно реабілітувала Ганіча.
Звання
Кандидат в офіцери (1 грудня 1939) Морський кадет (1 травня 1940) Фенріх-цур-зее (1 листопада 1940) Оберфенріх-цур-зее (1 листопада 1941) Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1942) Оберлейтенант-цур-зее (1 квітня 1944)
Нагороди
Нагрудний знак підводника (8 листопада 1942) Залізний хрест 2-го класу (22 січня 1943) 1-го класу (серпень 1943) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (серпень 1943)
Примітки
Посилання
Біографічні дані. Ганіч на сайті uboat.net