Віталій Олексійович Гавриленко ( 6 грудня 1935, Ромни) — український історик. Фахівець у галузі спеціальних історичних дисциплін, зокрема сфрагістики. Кандидат історичних наук (1971).
Біографія Народився 6 грудня 1935 року в місті Ромни Сумської області, Україна.
У 1954 році закінчив чоловічу середню школу № 1 у Тернополі й був призваний на військову службу. Закінчив полкову школу сержантів і служив командиром відділення зв’язку в артилерійському полку Прибалтійського військового округу.
В 1957 році після демобілізації поступив на історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив у 1962 році.
Спеціалізувався на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків. Студентом другого курсу, за порадою проф. Ю. М. Гроссмана, зацікавився сфрагістикою. Оскільки в той час ця дисципліна не викладалась в університеті, навчався самотужки. Спочатку за допомогою завідуючого музеєм допоміжних історичних дисциплін І. Шпитковського — відомого музейного діяча, засновника українського музею у м. Перемишлі. Потім — за науковим керівництвом академіка І. П. Крип'якевича, навчання відбувалось на його квартирі по вул. Острозького, 7. один раз на тиждень.
Саме І. П. Крип'якевич рекомендував Гавриленка, тоді ще студента четвертого курсу, для участі у першій республіканській науковій конференції з архівознавства та інших спеціальних історичних дисциплін, особисто відредагував його статтю «Львівські цехові печатки XIV—XV ст. та питання про час їх виникнення», що побачила світ у збірнику «Історичні джерела та їх використання».
Перша друкована праця «Цехові печатки XIV ст. — як джерело до історії цехів м. Львова» вийшла у матеріалах ювілейної наукової студентської конференції до 300-річчя Львівського університету (жовтень 1961 р.).
В січні 1965 року його обирають за конкурсом молодшим науковим співробітником відділу історії України Інституту суспільних наук ЛДУ ім. І. Франка, з 1967 працює вченим секретарем цього закладу, який перейшов на той час у систему АН УРСР.
У 1971 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Історіографія української сфрагістики (дорадянський період)» — першу на Україні дисертацію в галузі сфрагістики. Захист пройшов досить важко. Відомий спеціаліст у галузі сфрагістики, доцент Московського архівного інституту О. І. Каменцева відмовилася дати відгук на автореферат, мотивуючи це тим, що такого поняття як українська сфрагістика не існує. Прикрим був усний відгук про роботу відомого українського вченого Ф. П. Шевченка, що «Гавриленко назбирав польських, російських, єврейських дослідників і проголосив українську сфрагістику». Однак тих, хто вітав захист дисертації, виявилось більше: Ю. М. Гроссман, М. Ф. Котляр, М. М. Кравець, Я. Р. Дашкевич, В. В. Зварич, вчена рада історичного факультету ЛДУ ім. І. Франка.
З лютого 1977 року працював зав. відділом етнографії Музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. Гавриленко перейшов на педагогічну роботу у Львівський лісотехнічний інститут. Довелося виконувати далекі від наукових уподобань теми — підготовка кадрів для лісівничої справи в Україні, методика викладання у вищій школі. Вчений результативно працює в товаристві «Знання», щорічно читаючи до 200 лекцій для робітників, селян, молоді.
Енергійно включився Гавриленко у вир політичних подій кінця 80-х – поч. 90-х років. Вступає в Народний рух України за перебудову, очолює інститутський осередок товариства «Меморіал», у березні 1990 обирається депутатом Львівської міської ради першого демократичного скликання від товариства «Знання».
У 1998 Гавриленко влаштовується за контрактом (0,25 ставки) на посаду доцента кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін ЛНУ ім. І. Франка, викладає курси сфрагістики. Публікує першу на Україні навчальну програму «Українська сфрагістика» (Львів, 1999).
Одночасно Віталій Гавриленко працює на правовому відділенні Львівського техніко-економічного коледжу. Протягом двох років розробляє лекції з нових для себе дисциплін «Історія держави і права України», «Історія держави і права зарубіжних країн», «Історія політичних і правових вчень». Публікує близько 20 брошур з історико-правничої тематики.
Праці Досить довго, коли вивчення печаток не акцептувалося офіційною історичною наукою (радянський період), Віталій Гавриленко вимушений був займатись сфрагістичними дослідженнями майже усамітнено. В умовах незалежної України відкрились можливості для тісної співпраці з науковими осередками джерелознавчого профілю — Українським геральдичним товариством, Науковим товариством імені Шевченка, академічними установами. Праця у доброзичливому науковому середовищі позитивно вплинула на рівень публікацій вченого. Так, Віталій Олексійович Гавриленко склав розгорнутий опис цехових сфрагістичних пам'яток XIV–XVIII ст. з авторськими фотоілюстраціями для фундаментальної публікації цехових привілеїв Львова, здійсненої Львівським відділенням Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського.
У віснику Українського геральдичного товариства «Знак» (2012, ч. 58) завершує видання цехової сфрагістичної спадщини м. Львова. Автор підводить підсумки дослідницьких спостережень символіки і написів печаток.
Основні праці:
Гавриленко В. Українська сфрагістика: питання предмета та історіографії. К.: Наукова думка, 1977. 167 с.
Українська сфрагістика. Анотований бібліографічний покажчик / Уклад. В. О. Гавриленко. АН УРСР, Археогр. комісія, Кафедра історії України Львівського лісотехнічного інституту. К., 1991. — 85 с.
Гавриленко В. Шлях до сфрагістики / наук. ред. А. Гречило. — Львівське від‐ня Iн-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Українське геральдичне тов‐во, Ін‐т спец. іст. дисциплін Музею Шереметьєвих. — Київ; Львів, 2014. — 328 с. — ISBN 978-966-02-7306-1
Ілюстрований бібліографічний покажчик з української сфрагістики / Упоряд. В. О. Гавриленко. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ‒ Львівське відділення; Музей Шереметьєвих. — К.: ВД «Антиквар», 2015. ‒ 232 с.
Нагороди 2012 — Ювілейна медаль «20 років незалежності України» .
Посилання Українське геральдичне товариство Публікації на сайті «Чтиво» Депутати ЛМР 1990-1994 рр. Примітки