Петрас Казевич Васінаускас (; , місто Пасваліс, тепер Литва — , містечко Академія Кедайняйського району Каунаського повіту, Литва) — литовський радянський державний діяч, агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1971), професор (1973), член-кореспондент Академії наук Литовської РСР (1956). Депутат Верховної ради СРСР 5-го скликання (в 1958—1962 роках).

Життєпис Народився в селянській родині.

Навчався в Дотнувській сільськогосподарській академії (Литва), в 1928—1929 роках був головою студентського культурного клубу. У 1931 році закінчив Дотнувську сільськогосподарську академію (захистив дипломну роботу в 1943 році).

З 1931 до 1940 року працював агрономом у різних частинах Литви. У 1935—1936 роках був одним з організаторів селянського страйку в Сувалкському регіоні.

У 1936–1937 роках навчався в литовському Університеті Вітаутаса Великого.

У 1940–1941 роках — директор сільськогосподарської палати, начальник Управління агротехніки Народного комісаріату сільського господарства Литовської РСР.

З 1941 року працював агрономом Йонішкеліської дослідної сільськогосподарської станції. У 1944–1945 роках — директор Йонішкеліської дослідної сільськогосподарської станції Литовської РСР.

У 1945–1953 роках — директор Дотнувської дослідної сільськогосподарської станції Литовської РСР.

Одночасно в 1945–1986 роках викладав у Литовській академії сільського господарства. У 1945–1956 роках — завідувач кафедри сільського господарства Литовської академії сільського господарства. У 1946–1948 роках — завідувач відділу рослинництва Інституту сільського господарства Академії наук Литовської РСР.

У 1956–1958 роках — проректор Литовської академії сільського господарства.

У 1956–1965 роках — директор Науково-дослідного інституту землеробства Міністерства сільського господарства Литовської РСР у містечку Академія Кедайняйського району.

У 1965–1968 роках — завідувач кафедри організації сільського господарства Науково-дослідного інституту землеробства Міністерства сільського господарства Литовської РСР.

У 1968–1974 роках — завідувач кафедри сільського господарства Литовської академії сільського господарства.

У 1974–1992 роках — професор Науково-дослідного інституту землеробства Міністерства сільського господарства Литовської РСР.

Був прихильником середніх фермерських господарств, виступав проти кампанії зі знищення луків, нав'язаної Москвою, заснував литовську систему обробітку землі та інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, першим у Литві запропонував ідеї мінімального обробітку ґрунту та використання горбистих, непродуктивних земель для відпочинку, а також ініціював створення Музею коней.

Помер 1 жовтня 1995 року в містечку Академія Кедайняйського району Каунаського повіту.

Основні праці «Обробка ґрунту» (1952) «Агротехніка» (1947–1971) «Сівозміна» (спільно з Р. Клімавічюте, 1967) «Обробка землі» (1969) «Розвиток литовської сільськогосподарської науки» (1986) «Загальна сільськогосподарська технологія» (1989) «Агрономія в Литві» (2005).

Нагороди та відзнаки орден Леніна (1957) два ордени Трудового Червоного Прапора (1950, 1965) орден Великого князя Литовського Гедиміна (Литва) медалі Державна премія Литовської РСР (1967)

Примітки

Джерела Petras Vasinauskas Vasinauskas Petras. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. XXIV (Tolj-Veni). Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2015. Депутаты Верховного Совета СССР. Пятый созыв. Москва: Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1959.