Роми (також цигани) — одна з історичних етнічних меншин у Латвії.
За даними перепису населення 2011 року, в Латвії проживало 6 452 особи, які зареєструвалися як роми. Найбільші громади ромів зосереджені в Ризі, Єлгаві, Вентспілсі, Талсі, Юрмалі, Даугавпілсі, Тукумсі, Кулдізі, Єкабпілсі, Сабіле та Краславі. У деяких містах частка ромів перевищує 1 % населення — зокрема в Сабіле (5,6 %), Талсі (4,7 %), Вентспілсі (2,4 %), Краславі (1,2 %) та Єкабпілсі (1 %).
Станом на початок 2023 року в Латвії проживало 4 677 ромів, що становило близько 0,25 % від загальної чисельності населення країни.
Історія Роми з'явилися на території Латвії у XV—XVI століттях, прибувши з Священної Римської імперії та Польсько-Литовської держави. Вони вели кочовий спосіб життя, мешкаючи в таборах і зберігаючи традиційні звичаї. Роми мали папські грамоти, які дозволяли їм вільно пересуватися між регіонами. Водночас Католицька церква часто виступала проти них через некрещеність та заняття ворожінням.
За даними перепису 1897 року, в Латвії проживало 1 942 роми (0,1 % населення), основним заняттям яких була торгівля кіньми.
Розквіт ромської культури в Латвії припав на 1920—1930-ті роки. У 1931 році було засновано товариство «Циганський друг», діяв ромський хор, а також було видано Новий Заповіт ромською мовою у перекладі Яніса Нейландса. Як і інші національні меншини, роми користувалися правовими гарантіями незалежної Латвії.
Під час Другої світової війни роми зазнали масового знищення з боку нацистського режиму. Взимку 1941 року було вбито понад половину ромського населення Латвії — близько 2 000 осіб. Окремі латвійці рятували ромів від знищення, зокрема мер міста Сабіле Мартіньш Берзіньш та громадський діяч Яніс Лейманіс.
У 1956 році Верховна Рада СРСР ухвалила декрет про примусову реєстрацію та осіле проживання ромів. У радянський період більшість ромів була слабо інтегрована в суспільство, часто не маючи офіційного працевлаштування. Чисельність ромів зросла з 4 301 особи у 1959 році до 7 044 у 1989 році.
Після відновлення незалежності Латвії близько 90 % ромів отримали латвійське громадянство без проходження спеціальних мовних курсів. У Латвії було створено ромську абетку, видано ромсько-латвійсько-ромський словник та релігійну літературу ромською мовою. За переписом 2000 року чисельність ромів становила 8,2 тисячі осіб, хоча неофіційні оцінки перевищували 15 тисяч, що пояснювалося записом іншої національності в офіційних документах.
Після вступу Латвії до Європейського Союзу у 2004 році частина ромів емігрувала до країн Західної Європи (переважно до Великої Британії), а також до держав колишнього СРСР.
Динаміка чисельності циган у Латвії (1897—2023)) + Чисельність ромів (циган) у Латвії за даними переписів та офіційної статистики Декларована національність 1897 1920 1925 1930 1935 1959 1970 1979 1989 2000 2011 2019 2023 Роми (цигани) 1 942 1 023 2 870 3 217 3 839 4 301 5 427 6 134 7 044 8 205 6 489 7 060 4 677
Посилання