Андруші́ — колишнє село неподалік Переяслава, було затоплене Канівським водосховищем, а перед тим включене до складу самого Переяслава.

З історії Андруші — колишній древній «град» Устя, який згадується в літописі 1096 та 1136 років.

За козаччини село належало до Трахтемирівської сотні Переяславського полку.

Є сповідний запис за 1777 рік.

За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 38 хат посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 101

За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 153 душі. Було у володінні різного звання «казених людей».Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 237

Є на мапі 1800 року.

З ліквідацією Київського намісництва, село у складі Переяславського повіту перейшло до Полтавської губернії.

Тарас Шевченко перебував у Андрушах у серпні — листопаді 1845 року. Жив у будинку архієрейської садиби. Тут Шевченко виконав два малюнки Андрушів: «Андруші» і «Верби в Андрушах».litopys.org.ua Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830—1847. — Кн. 2. У повісті «Близнецы» згадується церква із цієї садиби. Згадка про Андруші є також в інших поетичних творах та листах. У листі до Андрія Козачковського від 16 липня 1852 року Шевченко написав:

У листі від 14 квітня 1854 року до нього ж радив:

Станом на 1885 рік Андруші входили до Переяславської волості.

У 1930 році був створений колгосп ім. Будьонного, розкуркулено 3 двори. Під час Голодомору в селі померло 139 чоловік.

15 листопада 1972 року згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР, села Андруші і Трубайлівка були включені в межу міста Переяслав-Хмельницький.

Невдовзі село затопило Канівське водосховище, а більшість жителів переселили до Переяслава. На один з районів міста перенесена й назва села.

У зв'язку з затопленням села церкву Святого Георгія заздалегідь (1969 року) перевезли до музею народної архітектури та побуту в Переяславі.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Література Село Андруші : Історико-етнографічний нарис / [упоряд. В. Борисенко та ін.; за заг. ред. Г. Скрипник]. — К. : ІМФЕ, 2016. — 256 с. : 32 с. іл. — ISBN 966-02-7898-1.

Посилання