Шимон Датнер (польською Szymon Datner, народився 2 лютого 1902, Краків, Австро-Угорщина — 8 грудня 1989, Варшава, Польща) — польський історик, який пережив Голокост і був підпільним агентом з БілостокаSzymon Datner (1902-1989). Szlak Dziedzictwa Żydowskiego w Białymstoku. Uniwersytet w Białymstoku.Paweł Śpiewak. Szymon Datner – człowiek, który mógłby obdzielić swoją biografią kilka osób. Żydowski Instytut Historyczny.. Директор Єврейського історичного інституту у Варшаві (1969–1970), учасник партизанського руху під час Другої світової війни. Він найбільш відомий своїми дослідженнями нацистських воєнних злочинів та подій Голокосту в регіоні Білосток. Його праця 1946 року «Прогулянка та історія білостоцького гетто» була одним із перших досліджень Білостоцького гетто.Walka i zagłada białostockiego getta. Centralna Żydowska Komisja Historyczna, 1946.
Біографія
Ранні роки Шимон Датнер народився в Кракові у районі Казімеж у родині торговця Мордехая Датнера та його дружини Шпринци. Перед початком Другої світової війни його батьки встигли виїхати до Палестини, завдяки чому вижили, проте всі брати та сестри Шимона загинули.
Він навчався в Ягеллонському університеті (UJ), де здобув ступінь з антропологіїjhi.pl: Szymon Datner — a man with a biography enough for a few people (Memento des Originals vom 15. Oktober 2019 im Internet Archive) Info: Der Archivlink wurde automatisch eingesetzt und noch nicht geprüft. Bitte prüfe Original- und Archivlink gemäß Anleitung und entferne dann diesen Hinweis., abgerufen am 15. Oktober 2019.
1928 року Датнер оселився в Білостоці. До війни він працював учителем фізичного виховання, історії та співів у єврейській гімназіїSzymon Datner Biography. Tilford Bartman: Zabludow Memorial Site, 2003.. Також був активним есперантистом, обіймав посаду віцеголови Товариства есперантистів імені Людвіка Заменгофа в БілостоціJan Zawada. Księga adresowa esperantystów Polski. Warszawa, 1931..
Друга світова війна
Після нападу Німеччини на Радянський Союз 1941 року Датнер разом із родиною опинився в Білостоцькому гетто. 24 травня 1943 року він допоміг вивезти з гетто кількох людей, проте його власна дружина та дві доньки — Міка та Лілка — не перенесли ліквідацію гетто і загинули під час повстання.
Шимону Датнеру вдалося втекти та приєднатися до єврейського партизанського загону «Форойс» (під псевдонімом «Толо»), який пізніше став частиною радянської партизанської бригади імені Василя Чапаєва під командуванням полковника Миколи ВойцеховськогоMichał Gnatowski. W białostockich lasach. Lublin, 1975August Grabski. Żydowski ruch kombatancki w Polsce w latach 1944–1949. Warszawa, 2002.Tadeusz Gajdzis. Ziemia zroszona łzami. Białystok, 2000. ISBN 83-88-09715-6..Його спогади про цей період стали цінним свідченням про опір у регіоні.
Повоєнна кар'єра З 1944 по 1946 рік Датнер очолював відділення Центрального комітету польських євреїв у Білостоці. 1946 року він переїхав до Варшави, де став провідним спеціалістом із вивчення нацистських злочинівMuzeum Historii Polski. Datner o zbrodniach hitlerowskich na Żydach zbiegłych z gett. muzhp.pl.. Працював у Головній комісії з дослідження гітлерівських злочинів у Польщі та Єврейському історичному інститутіBernd Wegner. From Peace to War: Germany, Soviet Russia, and the World, 1939-1941. Berghahn Books, 1997. ISBN 1-57181-882-0.Janusz Gumkowski, Szymon Datner. Genocide 1939–1945. Wydawnictwo Zachodnie, 1962..
Під час антисемітської кампанії 1968 року («березневі події») він був змушений піти у відставку з посади директора інституту, але згодом був реабілітованийLeon Shapiro. Eastern Europe. American Jewish Year Book, 1971..
Наукова діяльність Шимон Датнер присвятив життя збору доказів нацистських звірств. Його праця 1946 року «Боротьба та загибель білостоцького гетто» стала одним із перших наукових досліджень цієї теми.
Він першим задокументував роль німецьких айнзатцгруп у масових убивствах на сході Польщі, зазначаючи, що нацисти часто провокували місцеве населення на погромиAndrzej Żbikowski. The Dispute over the Status of a Witness to the Holocaust. Academic Studies Press, 2019.Alexander B. Rossino. Hitler Strikes Poland: Blitzkrieg, Ideology, and Atrocity.Szymon Datner. Eksterminacja ludności żydowskiej w Okręgu Białostockim. Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego, 1966.. Датнер також досліджував справу в Єдвабне; через державну цензуру його позиція щодо ступеня участі місцевих жителів та нацистів змінювалася протягом років залежно від доступності документів та політичного кліматуAndrzej Kaczyński. Całopalenie. Rzeczpospolita, 2005..
Особисте життя Був одружений вдруге з Едвардою Орловською, польською комуністичною діячкою та депутаткою СеймуEdwarda Orłowska. Krajowa Rada Narodowa (1945–1947), Sejm PRL.Piotr Wróbel. Polish-Jewish Relations. Northwestern University Press, 2006. Їхня донька, Хелена Датнер-Співак, є відомим істориком та соціологомHelena Datner-Śpiewak. Holocaust Survivors and Victims Database..
Смерть Помер 1989 року та був похований на єврейському кладовищі на вулиці Окоповій у Варшаві (ділянка 10, ряд 5)Baza danych Cmentarza Żydowskiego przy ul. Okopowej w Warszawie. Grób Szymona Datnera.Cmentarze żydowskie в Warszawie. Rokart, 2003. ISBN 83-916419-3-7..
Публікації
Walka i Zagłada białostockiego getta (Łódź, 1946) Zbrodnie Wehrmachtu na jeńcach wojennych w II wojnie światowej (Warsaw, 1961) Zbrodnie okupanta w czasie powstania warszawskiego w 1944 roku (w dokumentach) (Warsaw, 1962) Wilhelm Koppe - nieukarany zbrodniarz hitlerowski (Warsaw-Poznań, 1963) Ucieczki z niewoli niemieckiej 1939-1945 (Warsaw, 1966) Eksterminacja ludności żydowskiej w Okręgu Białostockim (Bulletin of the Jewish Historical Institute, Warsaw, October–December 1966, ) Niemiecki okupacyjny aparat bezpieczeństwa w okręgu białostockim (1941–1944) w świetle materiałów niemieckich (opracowania Waldemara Macholla), Biuletyn GKBZH (Warsaw, 1965) 55 dni Wehrmachtu w Polsce (Warsaw, 1967) Las sprawiedliwych. Karta z dziejów ratownictwa Żydow w okupowanej Polsce (Warsaw, 1968) Tragedia w Doessel - (ucieczki z niewoli niemieckiej 1939-1945 ciąg dalszy) (Warsaw, 1970) Z mądrości Talmudu (Warsaw, 1988)
Примітки
Посилання