Каман-Калехоюк () — багатошарова археологічна пам’ятка в провінції Киршехір у Туреччині, розташована приблизно за 100 км на південний схід від Анкари та за 6 км на схід від центру міста . Пам’ятка є телем (курганним поселенням), що була заселена впродовж бронзової доби, залізної доби та в період Османської імперії. Археологічні розкопки на телі ведуться з 1986 року під керівництвом від імені та Японського інституту анатолійської археології. Відстань від Каман-Калехоюка до Хаттуси, столиці Хетського царства, становить близько 100 км.

Історія Наведений нижче виклад адаптовано за працею Омури (2011), с. 1099–1100.Sachihiro Omura. Kaman-Kalehöyük Excavations in Central Anatolia. У: Sharon Steadman (ред.). The Oxford Handbook of Ancient Anatolia. Oxford University Press, Оксфорд, 2011, с. 1099–1110 (на основі матеріалів німецької Вікіпедії).

За даними японських археологів, «у шарах, що датуються II тисячоліттям до н. е., чітко простежується послідовність культурних горизонтів — від періоду через період давньохетського царства до епохи Хетської імперії».Kaman-Kalehöyük — Japanese Institute of Anatolian Archaeology.

Бронзова доба Пам’ятка була заселена від ранньої бронзової доби через середню бронзову добу (період ассирійських торговельних колоній) до пізньої бронзової доби (хетський період).

Рання бронзова доба IV: дохетський період IVb — рання бронзова доба IVa — перехідний період

Середня бронзова доба III: хетський період IIIc — XX–XVII століття до н. е., період ассирійських торговельних колоній

У 2005 році металургійний аналіз, проведений Хідео Аканумою, фрагментів заліза, знайдених у Каман-Калехоюку в 1994 році та датованих приблизно 1800 р. до н. е., показав, що частина з них була виготовлена з вуглецевої сталі. Нині ці знахідки вважаються найдавнішим у світі відомим свідченням виробництва сталі. Ці висновки додатково підтвердженj дослідженням 2023 року, яке також виявило значну варіативність вмісту вуглецю в залізних і сталевих артефактах. На думку авторів, це свідчить про безперервні експерименти ранніх металургів та ілюструє «широкий спектр ранніх спроб виплавки заліза».

Пізня бронзова доба IIIb — XVII–XV століття до н. е., період Давньохетського царства IIIa — XV–XII століття до н. е., період Хетської імперії

У Каман-Калехоюку виявлено одні з найдавніших у світі зразків скла. Їх датують приблизно 3600 роками тому (близько 1600 р. до н. е.).Henderson, J.; Chenery, S.; Omura, S.; Matsumura, K.; Faber, E. Hittite and early iron age glass from Kaman-Kalehöyük and Büklükale, Turkey: evidence for local production and continuity? Journal of Anatolian Archaeology, XXI, с. 1–15, 2018.

Залізна доба

Після занепаду Хетської імперії з XII століття до н. е. в Анатолії традиційно виділяють так звану «темну добу», яку пов’язують із відсутністю значних культурних змін; вважається, що вона тривала до VIII століття до н. е. Однак розкопки шару IId у Каман-Калехоюку, що належить до раннього етапу цього періоду (Рання залізна доба), засвідчили безперервність життя та культурного розвитку на пам’ятці.

У 550 р. до н. е. Киршехір і прилеглий регіон, разом з усією Анатолією, перейшли під владу Перської держави. Хоча на території Киршехіра не виявлено значних залишків поселень цього часу, під час розкопок в Каман-Калехоюку було знайдено печатки перського періоду. З писемних джерел відомо, що в давнину тут існувало поселення під назвою Зама. У період , заснованого у 333 р. до н. е., регіон Киршехіра зазнавав значної політичної нестабільності. У 18 р. н. е. римський імператор Тиберій офіційно приєднав Каппадокію до Римської імперії, перетворивши її на провінцію. У римський період у регіоні Киршехіра поряд із язичництвом поширювалося християнство. В околицях Камана збереглися залишки візантійських споруд і руїни фортеці Омерхаджили, що свідчить про існування в регіоні візантійського поселення.

II: Поселення та знахідки залізної доби: фібули та наконечники стріл, зокрема деякі у скіфському стилі. Виявлено також декоративні пластини з кісток тварин, розписну кераміку. Крім того, знайдено печатки фригійського, ахеменідівського та, ймовірно, одну еламську печатку-штамп.

IIa1–2 — Елліністичний період (епоха Олександра Македонського та наступні часи) IIa3–5 — пізня залізна доба (лідійський, ахеменідівський періоди) IIa6–IIc1 — середня залізна доба (фригійське панування) IIc2–3 — середня залізна доба (Алішар IV) IId1–3 — рання залізна доба («темна доба»)

Середньовіччя I: середньовічний період (знахідки: шпильки для волосся, керамічна миска, сережки та персні, кам’яна лампа, монети тощо)

Ia — османський період Ib — візантійський період

Бюклюкале

Пам’ятка Бюклюкале розташована приблизно за 50 км на північний захід від Каман-Калехоюка.Map of the location of Büklükale. з праці Kimiyoshi Matsumura, 2020. Її площа становить близько 32 гектарів. Первісне заселення пам’ятки датується ранньою бронзовою добою. У період пізньої бронзової доби Бюклюкале увійшло до складу Хетської імперії. Археологічна історія Бюклюкале в загальних рисах подібна до історії Каман-Калехоюка.

Археологічний музей Каман-Калехоюк

Археологічний музей Каман-Калехоюк створений за фінансової підтримки уряду Японії в межах проєкту «Збереження культурної спадщини». Загальна площа музейного комплексу становить близько 1500 м², з яких приблизно 830 м² припадає на відкриті простори, а 470 м² — на закриті експозиційні приміщення. Музей розташований поблизу археологічної пам’ятки.

У музеї функціонують виставкові зали, кіновідео-зона, бібліотека, лабораторія, кав'ярня, фондосховища та технічні приміщення, що забезпечують можливості для наукових досліджень, вивчення, фотографування та реставраційних робіт.

Ландшафтне оформлення території виконане у формі розкопаного телю, що дає змогу відвідувачам ознайомитися не лише з археологічними знахідками, а й із методами та процесом археологічних досліджень. Крім того, на території музею створено найбільший за межами Японії ботанічний сад у стилі «японського саду».(тур.) «Kırşehir Kaymakamlığı». Архівовано 8 грудня 2009. Дата звернення: 8 травня 2012.

Примітки

Література Masao Mori, Sachhiro Omura: A Preliminary Report on the Excavations at Kaman-Kalehöyük in Turkey, in: P. Mikasa (Hrsg.): Essays on Ancient Anatolia and its surrounding Civilizations. Harrassowitz Verlag, Wiesbaden 1995. Masako Omura: Stamp Seals from Kaman-Kalehöyük dated from the 1st Millennium B.C., in: P. Mikasa (Hrsg.): Essays on Ancient Anatolia and its surrounding Civilizations. Harrassowitz Verlag, Wiesbaden 1995. Sachihiro Omura: Preliminary Report on the 22nd Excavation Season at Kaman-Kalehöyük in 2007. In: Anatolian Archaeological Studies 17, 2008, S. 1–43 PDF. Sachihiro Omura: Kaman-Kalehöyük Excavations in Central Anatolia. In: Sharon Steadman (Hrsg.): Oxford Handbook of Ancient Anatolia, Oxford University Press, Oxford 2011, S. 1099–1110.

Посилання Kaman-Kalehöyük at megalithic.co.uk Kaman Kalehöyük Archaeological Museum Kaman-Kalehöyük - Japanese Institute of Anatolian Archaeology