Іван Гаврилович Головін (, ГАТО ф. 160. оп. 1. д. 14848 // Метрические книги храма Успения Пресвятой Богородицы с. Иванищи Старицкого уезда.]] , сільце Архангельське, Тверська губернія — , Париж ЦГИА СПб. ф.19. оп.126. д.1541. с. 101. Метрические книги православных церквей за границей.) — російський дипломат, публіцист-емігрант. Відомий творами про сучасну йому Росію, з яких деякі привертали до себе загальну увагу. Писав французькою, німецькою та англійською мовами.
Життєпис Народився у дворянській родині, син надвірного радника Гаврила Петровича Головіна та дружини його Феодори Михайлівни. Початкову освіту здобув у пансіонах Санкт-Петербургу й Дерпту; вивчав право у , Берлінському та Гейдельберзькому університетах, у 1837 р. закінчив юридичний факультет Дерптського університету. Після повернення у Російську імперію служив у ; у 1840 р. був направлений до Швеції і відбив враження про це в дорожньому нарисі «Поїздка до Швеції»; невдовзі був направлений до Франції. Перебуваючи на дипломатичній службі, спочатку займався політекономією та російською історією: були опубліковані його праці «Esprit de l’économie politique» (Париж, 1843), «Science de la politique» (Париж, 1844), «Pierre le Grand» (там же, 1844; про Петра I), «Réfutation du livre de M. le marquis de Custine: la Russie en 1839» (там же, 1844).
Працю «Esprit de l’économie politique» Третій відділ імператорської канцелярії почав вважати неблагонадійною, а її автор Головін отримав припис у 1843 р. повернутися до Росії, але він відмовився робити це. З 1843 р. до кінця свого життя він ніколи більше не приїжджав у Росію. За публікацію книги «La Russie sous Nicolas I» про Миколу I (Париж, 1845) він був заочно засуджений до позбавлення дворянства, чинів та заслання на каторгу до Сибіру, що позбавило його можливості повернутися на його Батьківщину; на початку 1860-х років клопотав перед Олександром II про прощення і отримав його, але врешті в Росію не повернувся. В 1845 р. отримав британське підданство і згодом жив у різних державах.
У 1840-х роках Головін видав «Types et caractères russes» (Париж, 1847, 2 томи), «Mémoires d'un prêtre russe» (там же, 1849; автобіографічна робота) і «Die revolutionäre Europa» (Лейпциг, 1844).
У цей час він був також активним діячем російської емігрантської преси, в 1849 р. здобула широку популярність його праця «Катехизис російського народу», проте вже до початку 1850-х років він відійшов від участі в революційному русі.
У 1851—1852 роках жив у Італії, де видавав «Journal de Turin», у 1853—1855 роках — у США; після повернення до Європи жив у Англії, Франції та німецьких державах; за підсумками поїздки до Америки написав «Der Russische Onkel Tom» («Російський дядько Том», Лейпциг, 1853; порівняння положення негрів-рабів у США і кріпаків Росії), «Der Caucasus, historisch, politisch, und physisch betrachtet» (там же, 1853) та «Stars and stripes of American impressions» (1855).
У 1859—1862 роках Головін написав безліч брошур з громадських питань Росії: «La Russie depuis Alexandre II» (1859); «Progrès en Russie» (1859); «La Pologne et la Russie» (1859); «Autocratie russe», «Die Leibeigenschaft in Russland» (1860); «Histoire de Pierre le Grand» (1861), «Lettres russes»; «La crise»; «Réformes russes et Polonaises» (1861); «La constitution» (1862); «La constitution russe et la Pologne» (1863), «Etudes et Essais, Richesse de la Russie» (Париж, 1864) та інші. З пізніших його творів про Росію найбільш відомі: «Russland unter Alexander II» (1870); «Frankreichs Verfall» (1872); «Der Russische Nihilismus, meine Beziehungen zu Herzen u. Bakunin» (1880, під псевдонімом Микола Карлович; праця була спрямована проти російського нігілізму) та «Russische Geheimnisse» (1882), «Die geschichtliche Entwickelung der russichen Folk» (Лейпциг). Написав також працю про Німеччину (1860), про історію Великої Французької революції (у тому ж році) та падіння Другої імперії Франції (1872).
Помер у м. Парижі від запалення легень, похований там же на .
Примітки
Джерела Шикин В. Н., Ермаков Д. А., «ГОЛОВИ́Н Иван Гаврилович» // «Русские писатели, 1800—1917»: Биографический словарь / гл. ред. . — : Советская энциклопедия, 1989. — Т.1 : А—Г. — С.613—614. — 672 с. — (Серия биографических словарей: Русские писатели. 11—20 вв.). — 100 000 экз. — .
Посилання Головин, Иван Гаврилович // La Grande Encyclopédie Головин, Иван Гаврилович // Научная энциклопедия Отто Головин, Иван Гаврилович // Nordisk Familjebok «Головин Иван Гаврилович» // , «Энциклопедия российско-американских отношений. XVIII—XX века». — Москва: Международные отношения, 2001. — 696 с. — .