Ісламська республіканська партія (ІРП; ) — партія, що була утворена в 1979 році для сприяння Іранській революції та Рухоллі Хомейні в реалізації його мети встановити теократію в Ірані. 1987 року вона була розпущена через внутрішні конфлікти.
Засновники та характеристики Партію створили лише через два тижні після революції на прохання аятолли Хомейні. П'ятьма співзасновниками партії були Мухаммед-Джавад Багонар, Мухаммед Бехешті, Алі Акбар Гашемі Рафсанджані, Алі Хаменеї та Абдолкарім Мусаві-Ардабілі. До ранніх членів центрального комітету, крім засновників, належали Хасан Аят, Асадолла Бадамчіян, Абдулла Джасбі, Мір-Хоссейн Мусаві, Хабіболла Аскар Оладі, Сайєд Махмуд Кашані, Махді Арагі та Алі Дерахшан. У партії було троє генеральних секретарів: Бехешті, Бахонар і Хаменеї.
Зазначалося, що партія вирізнялася «сильним клерикальним компонентом, лояльністю до Хомейні, гострою ворожістю до ліберальних політичних рухів та схильністю підтримувати революційні організації», такі як комітети (komiteh). Політика, яку вона підтримувала, включала націоналізацію великих підприємств, створення ісламської системи культури й освіти, а також програми допомоги бідним.Bakhash, Reign of the Ayatollahs, (1984), p. 67 Ці революційні аятоли спочатку використовували партію для формування монополії над постреволюційною теократичною іранською державою. У боротьбі з цивільними опонентами партія використовувала свої зв'язки з Корпусом вартових ісламської революції та Хезболлою.
Генеральні секретарі Ім'я Термін служби Посилання Мухаммед Бехешті 1979–1981 Мухаммед-Джавад Багонар 1981 рік Алі Хаменеї 1981–1987
Основні причини саморозпуску
Наприкінці 1980-х років фракційність в ІРП посилилася, а основними суперечливими питаннями стали ірано-іракська війна, вибір між відкритістю до іноземних держав чи подальшою ізоляцією, а також економічна політика. Оскільки всі суперницькі партії були заборонені, ІРП «майже нічого не робила, оскільки мала мало стимулів до діяльності».Keddie, Nikkie, Modern Iran, 2003, pp. 259-60 За словами Ахмада Мнеїсі:«Хоча [релігійні праві] були одностайними щодо ідеї теократичної держави та об'єднані під парасолькою однієї партії — Ісламської республіканської партії (ІРП), — вони розходилися в поглядах щодо низки питань, таких як ступінь впливу релігії на політичне життя (дебати навколо Велаят-е Факіх)».Mneisi, Ahmad.Даніель Брумберг стверджував, що ІРП була розпущена, щоб послабити популярного прем'єр-міністра Мір-Хоссейна Мусаві, оскільки партія стала оплотом радикального активізму, який підтримував його в суперечці з президентом Алі Хаменеї.Brumberg, Daniel, Reinventing Khomeini: The Struggle for Reform in Iran, University of Chicago Press, 2001, p. 134 За іншими даними, партію розпустили в травні 1987 року через внутрішні конфлікти, а партія була розформована за спільною пропозицією Рафсанджані та Хаменеї 2 травня 1987 року, коли їхню ідею схвалив Хомейні.
Конгрес 1983 року Партія провела свій перший з'їзд у травні 1983 року, і делегати обрали центральну раду з 30 членів так:
# Член (фракція) Голоси 1 Акбар Хашемі Рафсанджані (П) 647 2 Алі Хаменеї (П) 646 3 Мохаммад Мехді Раббані Амлаші (П) 637 4 Мохаммад Алі Мовахеді Кермані (П) 634 5 Алі Акбар Велаяті (П) 624 6 Аббас Ваез Табасі (П) 623 7 Алі Акбар Натег Нурі (П) 612 8 Алі Акбар Парвареш (П) 589 9 Аббас Шейбані (П) 579 10 Мохаммад Реза Бехешті (Л) 578 11 Горбаналі Доррі-Наджафабаді (П) 574 12 Масіх Мохаджері (Л) 570 13 Хассан Гафуріфард (П) 550 14 Мір-Хосейн Мусаві (Л) 554 15 Хабіболла Асгароладі (П) 542
# Член (фракція) Голоси 16 Мохсен Доагу Фейзабаді (П) 500 17 Аболгасем Сархаддізаде (Л) 499 18 Голамхосейн Шаріфхані 460 19 Мохаммад Реза Бахонар (П) 453 20 Асадолла Ладжеварді (П) 430 21 Асадолла Бадамчіян (П) 428 22 Джавад Мансурі (Л) 414 23 Реза Завареї (П) 410 24 Абдолла Джасбі (П) 375 25 Мортеза Набаві (П) 372 26 Саїд Амані (П) 310 27 Мохіддін Фазель Харанді (П) 276 28 Мостафа Мір-Салім (П) 260 29 Мохаммад-Хосейн Асгарнія 231 30 Джавад Еджеї (Л) 223
Союзні організації Союзниками партії були такі організації:
Організація моджахедів ісламської революції Ісламська коаліційна партія Товариство бойового духовенства Будинок робітників
Історія виборів
Президентські вибори Вибори Головний кандидат Голоси % Результат 1980 рік Хассан Хабібі 674 859 3.35 3-й 1981 рік, липень Мохаммад Алі Раджаї 12 779 050 87,69 1-й 1981 рік, жовтень Алі Хаменеї 16 007 072 95.01 1-й 1985 рік Алі Хаменеї 12 203 870 87,90 1-й
Парламентські вибори Вибори Лідер партії Місця +/– Позиція 1980 рік Мохаммад Бехешті 1-й 1984 рік Алі Хаменеї 45 1-й
Примітки