Антоніо Марія Коліні (; 12 вересня 1900, Рим — 27 липня 1989, Рим) — італійський археолог, найбільш відомий своїми масштабними розкопками в Римі до та після Другої світової війни.
Біографія Син Джузеппе Анджело Коліні, який був директором Національного етруського музею вілли Джулія. Належав до групи студентів під керівництвом Італо Джісмонді та був учнем Джуліо Квіріно Джильйолі, археолога, пов'язаного з режимом Беніто Муссоліні. З 1926 по 1965 рік працював спочатку інспектором, потім директором археологічних служб і розкопок, і, зрештою, директором музеїв, галерей, пам'яток та розкопок муніципалітету Рима.
Під час земляних робіт, пов'язаних з відкриттям «Віа дель Маре» у 1936—1937 роках, отримав можливість дослідити ділянку між вулицею Вуста правди (Bocca della Verità) та вулицею Порта Леоне, де розташовувався античний річковий порт Риму (portus tiberinus). У 1937 році виявив там залишки архаїчних храмів в ареалі Сант-Омобоно.
У 1939 році працював на розкопках античної гладіаторської школи Ludus Magnus, опублікувавши перші результати. Згодом роботи були перервані через війну. У 1944 році опублікував фундаментальну працю на понад п'ятсот сторінок, присвячену історії та античній топографії пагорба Целій. Саме в рамках цих досліджень Коліні детально описав розкопки античної військової бази фрументаріїв Кастра Перегріна.
У 1960 році разом з Джанфіліппо Кареттоні, Лукосом Коццою та Гульєльмо Гатті опублікував видання відомих на той час фрагментів Мармурового плану Риму (Forma Urbis Severiana).
З 1963 року працював керівником археологічних служб муніципалітету Рима та регулярно публікував свої дослідження в журналі «Bullettino della commissione archeologica comunale di Roma».
З 1968 року був членом-кореспондентом Національної академії деї Лінчеї, а з 1983 року став її дійсним членомAnnuario dell'Accademia nazionale dei Lincei 2017 , p. 390..
Особисте життя Був одружений з Піа Ломбарді, депутаткою парламенту від Християнсько-демократичної партії.
Основні праці Il tempio di Apollo, Governatorato di Roma, Roma 1940. Il tempio di Veiove. Aedes Veiovis inter Arcem et Capitolium, Governatorato di Roma, Rom 1943. Lo stadio di Domiziano, Governatorato di Roma, Roma 1943. (з Guglielmo Gatti, Pietro Romanelli et al.), La Colonna di Marco Aurelio, L'Erma di Bretschneider, Roma 1955. (з Gianfilippo Carettoni, Lucos Cozza, Guglielmo Gatti), La pianta marmorea di Roma antica. Forma urbis Romae, Danesi, Roma 1960. (з Lucos Cozza), Il Ludus Magnus, Monte dei paschi di Siena, Roma 1962.
Примітки
Література «Antonio M. Colini» in AA.VV., Biografie e bibliografie degli accademici Lincei, Roma, Accademia dei Lincei, 1976, pp. 853—855. Eugenio La Rocca, «Gli anni di Antonio Maria Colini tra Governatorato e Comune di Roma», in Rendiconti della Pontificia accademia romana di archeologia, 70, 1997—1998, pp. 13–26. Eugenio La Rocca, «Introduzione ai Quaderni degli appunti degli scavi di Roma di Antonio Maria Colini», in Antonio Maria Colini, Appunti degli scavi di Roma, I, Roma 1998, pp.3-4. Marco Buonocore e Giuseppina Pisani-Sartorio (a cura di), Atti del convegno di studi Antonio Maria Colini, archeologo a Roma. L'opera e l'eredità, Roma 2000 (testo on line).