Ієрей Миколай Трубін (Трубін Миколай Петрович; ) — священник Кіровоградської єпархії УПЦ (МП).
Життєпис
Ранні роки Батьки Трубіна походили з вірян. По материнській лінії його предки були переселенцями з центральних районів України, які оселилися в Саратовської губернії біля кордону з Казахстаном. Мати Марія Данилівна Бережнова, відзначалася релігійністю, приймала подорожніх і виховувала сина в православній традиції.
Трубін народився 31 травня 1950 року у місті Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області, де і провів дитинство. З ранніх років відвідував богослужіння, прислуговував у храмі в селі Любомирка та виявляв зацікавлення церковним життям. Попри фізичні труднощі, добре навчався, особливо успішно опановував математику та гуманітарні предмети.
У 1968 році вступив до Харківського обліково-економічного технікуму, який закінчив у 1972 році. Під час навчання активно відвідував богослужіння. Після закінчення технікуму був направлений на роботу до селища Устинівка, до колгоспу імені Кірова бухгалтером, де працював до 1974 року. Працюючи за фахом, однак прагнув духовного служіння. У 1974 році намагався вступити до Ленінградської духовної семінарії, але не пройшов за конкурсом.
Поневіряння У 1970–1980-х роках Трубін вів мандрівний спосіб життя, відвідував православні святині та монастирі, не маючи постійного місця проживання. Періодично повертався до Помічної, де після смерті матері у 1985 році відвідував могили батьків. Під час мандрівок ніс послухи в монастирях, зокрема в Почаївській лаврі, Троїце-Сергієвій лаврі та Псково-Печерському монастирі, де виконував різні роботи. Найдовше перебував у Печорах. Підтримував зв'язки з релігійними діячами та подвижниками, а також набув коло послідовників. Його спосіб життя та релігійні переконання нерідко викликали нерозуміння з боку родичів і оточення.
Наприкінці 1980-х років через погіршення стану здоров'я повернувся до Кіровограда. У 1989 році остаточно оселився там, продовживши релігійну діяльність.
Пастирське Служіння У 1989 році розпочав служіння у Покровській церкві Кіровограда як псаломщик і вівтарник. У 1990 році, за благословенням єпископа Василія Васильцева, був висвячений спочатку у читача-співця та іподиякона,а потім у сан диякона (14 жовтня), а згодом — священника (4 листопада).
Після хіротонії служив на парафіях Кіровоградської та Миколаївської областей. Зокрема, був настоятелем у селі Кам'яна Криниця, де здійснював активну пастирську діяльність, а також тимчасово обслуговував інші парафії. У 1991—1996 роках навчався на заочному відділенні Одеської духовної семінарії, яку успішно закінчив.
У 1991 році був нагороджений набедренником та скуфією.У 1992 році був нагороджений золотим наперсним хрестом за ревне служіння. У 1994 році переведений на інші парафії, однак через погіршення стану здоров'я того ж року був зарахований за штат із правом звершувати богослужіння за запрошенням.
Надалі періодично служив у храмах Кіровограда, зокрема у Покровській церкві, а також тимчасово виконував обов'язки настоятеля в окремих парафіях.
Смерть У 1995—1997 роках тяжко хворів, кілька разів перебуваючи у критичному стані. Попри тимчасові покращення, його здоров'я поступово погіршувалося. Восени 1997 року після паломництва до Почаївської лаври він остаточно зліг.
14 листопада 1997 року помер у Кіровограді. 17 листопада відбулося відспівування у Покровському храмі за участю духовенства місцевої єпархії. Похований на Лелеківському кладовищі міста.
Світлини
Вшанування Після його смерті у храмах звершуються поминальні богослужіння та молитви за упокій душі священнослужителя. На знак пошани до пам'яті Трубіна його ім'я згадується у церковних та громадських заходах.
«Життєпис Ієрея Миколая Трубіна» «Життєпис ієрея Миколая Трубіна» — біографічне та духовне видання, присвячене життю, пастирському служінню та духовній спадщині ієрея Миколая Трубіна. У книзі подаються відомості про події його життя, спогади сучасників і людей, які були з ним пов'язані, а також окремі свідчення про церковне життя відповідного періоду. Відомо про існування щонайменше 1-го(2007,100с.), 2-го (2008, 323с.), 3-го (2009), 4-го (2010), 7-го (2014, 404с.), 11-го(2016, 432с.), 12-го (2017, 444с.) та 15-го (2020, 500с.) видань книги, що свідчить про її багаторазове перевидання протягом часу. Видання використовується як одне з джерел біографічних відомостей про ієрея Миколая Трубіна та пов'язаних з ним осіб.
Посилання
«Иерей Николай Трубин — известный и непонятый подвижник?» Иерей Николай Трубин Иерей Николай Трубин на Великом входе. Кропивинчани вшанували пам'ять ієрея Миколая Трубіна Иерей Николай Трубин Николай Трубин Паломники и блаженный иерей Николай Трубин Иерей Николай Трубин Отец Николай Трубин:могила День памяти подвижника Елисаветградской земли приснопоминаемого иерея Николая Трубина Иерей Николай Трубин воспоминания близкого чада святого Жизнеописание Иерея Николая Трубина
Див. також Ієросхимонах Євфимій(Євтушенко) Схимонах Іуліан (Бойко)
Література Автобиография о. Николая Жизнеописание Иерея Николая Трубина
Бібліографія «Несвятые святые» и другие рассказы (Митр. Тихон Шевкунов) ст. 27 Рассказы — Александр Богатырев Из плена к Свету! или Исповедь одного человека. Воспоминания Архимандрита Иоанна (Когана) об иерее Николае Трубине.
Примітки