Фонд згурто́ваності, або фонд згуртува́ння () — один із п’яти європейських структурних та інвестиційних фондів Європейського Союзу, надає підтримку державам-членам з валовим національним доходом на душу населення нижче 90% середнього показника по ЄС-27 для зміцнення економічної, соціальної та територіальної згуртованості ЄС. До п’яти фондів ESIF, а також до Фонду справедливого переходу, , Фонду внутрішньої безпеки та Інструменту фінансової підтримки управління кордонами та візової політики застосовуються спільні нормативні положення.
Мета фонду включає підтримку інвестицій у сфері охорони довкілля та в Трансєвропейські мережі в галузі транспортної інфраструктури (TEN-T).
Історія На засіданнях Європейської Ради, що відбулися в Лісабоні 26-27 червня 1992 року та Единбурзі 11-12 грудня 1992 року, було досягнуто згоди щодо створення Фонду згуртування. Це було формалізовано в 1993 році як частину пакету Делора II Маастрихтського договору з метою посилення регіональної політики ЄС. Відтоді його метою є економічна конвергенція між європейськими регіонами шляхом державних інвестицій у транспортну інфраструктуру та екологічні проекти. Це був спосіб певною мірою компенсувати сувору політику щодо державного боргу, узгоджену європейськими членами: ці фонди дозволяли підтримувати як контрольований дефіцит, так і державні інвестиції у стратегічні галузі.
Фонди згуртування охоплюють семирічні періоди фінансування:
До 31 грудня 2006 року. 2007-2013 рр. 2014-2020 рр. 2021-2027
Спочатку традиційними одержувачами цих коштів були, серед інших, Греція, Португалія, Іспанія та Ірландія; але з моменту приєднання нових країн до ЄС у 2004, 2007 та 2014 роках, кошти були розташовані переважно в Центральній та Східній Європі. На період 2021–2027 років Фонд згуртування доступний для Болгарії, Хорватії, Кіпру, Чеської Республіки, Естонії, Греції, Угорщини, Латвії, Литви, Мальти, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини та Словенії. Очікується, що 37% від загального фінансового асигнування Фонду згуртування буде спрямовано на досягнення кліматичних цілей. Держави-члени з показником економічного виробництва на душу населення вище середнього, включаючи Сполучене Королівство до Brexit, не мають доступу до ресурсів Фонду згуртування.Nice, A, European structural funds: the UK Shared Prosperity Fund, Institute for Government, published 4 September 2018, accessed 10 November 2023
Ефективність Наукова література з цієї теми неоднозначна, деякі дослідницькі проекти показують позитивний вплив коштів на економіку країн-одержувачів, тоді як інші мають неоднозначні результати; рідше вони виявляють негативний ефект. Деякі дослідження зазначають, що вплив залежить від сфери інвестицій: кошти, спрямовані на транспортну інфраструктуру та енергетичний сектор, мають найбільший позитивний ефект, тоді як асигнування на екологічні цілі є негативними в короткостроковій перспективі, але стають позитивними в середньостроковій та довгостроковій перспективі.
Слабкістю, яка часто пов'язана з розподілом Фонду згуртування між країнами, є те, що він визначається виключно на основі валового національного доходу на душу населення. Експерти показали, що, виходячи з цього критерію, деякі країни не отримують коштів, хоча перебувають у гіршому соціально-економічному становищі, ніж деякі фактичні одержувачі. Це проблематично з точки зору ЄС, оскільки дані свідчать про зв'язок між євроскептицизмом та регіонами із середнім рівнем доходу, які не отримують достатньо коштів. Для кращої оцінки соціально-економічного становища країн-одержувачів було запропоновано індекс, який включає більше соціально-економічних змінних.
Ще однією проблемою, що викликає занепокоєння інституцій ЄС, і, точніше, Європейської комісії, є недостатня видимість цих фондів. Література з цієї теми показує, що обізнаність громадян про Фонд згуртування не пов'язана з обсягом коштів, інвестованих у їхні регіони. У зв'язку з цим більш вразливі групи громадян ЄС, такі як безробітні, одержувачі соціальної допомоги та ті, хто живе в економічній скруті, мають найбільш скептичне ставлення до європейських інституцій як постачальників соціального забезпечення. Для вирішення цієї проблеми Європейська комісія наголошує на важливості покращення комунікації з громадянами та між різними зацікавленими сторонами (неурядовими організаціями, інституціями ЄС та національними керівними установами).
Примітки
Посилання
Портал відкритих даних для Європейських структурних інвестиційних фондів