Автокра́тія ( — сам, — влада), самодержа́вство — форма політичного режиму держави, де вища державна влада належить одному суб'єктові. Цей суб'єкт — глава держави — є джерелом і носієм суверенітету державної влади. Суверенний суб'єкт має вищу законодавчу, виконавчу і судову владу. Населення, у тому числі економічно панівний соціальний клас, прямої правової участі в утворенні державних органів не бере, або ця участь має формальний характер й істотно не впливає на функціонування державних інститутів. Автократичні форми держави характеризуються також міцною централізованою владою, при якій місцеві органи є лише виконавцями волі вищих органів.
Автократію за способом заміщення глави держави можна класифікувати так: Спадкоємна автократія (абсолютна монархія); Легальна автократія, що виникає в результаті виборів осіб (інституцій), яким надаються необмежені повноваження; Нелегальна автократія, що виникає внаслідок насильницького захоплення влади.
У залежності від обсягу функцій управління громадським життям (у тому числі її економічною сферою), взятих на себе державними органами, автократії поділяються на : Тоталітарні — засновані на моральній підтримці більшості населення, припускають його формально-демонстраційну участь у формуванні органів державної влади й активне втручання держави в усі сфери громадського життя; Авторитарні — прояв відносної самостійності держави і його апарату, незалежності останніх від певних соціальних сил.
Втручання авторитарної держави в суспільне життя обмежене, як правило, лише політичною сферою.
До автократій відносять деспотії Давнього сходу, імперії Риму, Візантії, абсолютні монархії.
Неповний перелік держав з автократичною формою правління Стародавній Схід; Малі окремі старогрецькі держави; Римська імперія; Візантійська імперія; Російська імперія; Третій РейхGurr, Ted Robert; Jaggers, Keith; Moore, Will H. (1990). «The Transformation of the Western State: The Growth of Democracy, Autocracy, and State Power Since 1800». Studies in Comparative International Development. p. 90. doi:10.1007/BF02716906. ISSN 0039-3606. S2CID 154432421.; Радянський СоюзMauk, Marlene (2019). Citizen Support for Democratic and Autocratic Regimes. — Oxford University Press. ISBN 978-0-19-885485-2. p. 1. Російська ФедераціяДжозеф Лемуан, Ден Негреа, Патрік В. Квірк. Чому і як авторитарна модель розвитку Китаю та Росії поступається моделі вільних суспільств // Texty.org.ua. — 16 січня 2024Екатерина Шульман. Опора режима. Есть ли в российской автократии устойчивые институты // Carnegie Russia Eurasia Center / Берлинский центр Карнеги по изучению России и Евразии. — 10 января 2024. Буряченко О. В. Демократія vs автократія на тлі російсько-української війни // Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право. № 2(58) (2023)Громенко С. Джерела російської автократії та української демократії. Частина перша: Русь // Локальна історія. — 10 лютого 2023; Північна КореяSiaroff, Alan (2013). Comparing Political Regimes: A Thematic Introduction to Comparative Politics, Third Edition. University of Toronto Press. ISBN 978-1-4426-0702-6. pp. 237—238. .
Див. також Тоталітаризм Авторитаризм Монархія
Примітки
Джерела та література Бацак К. Ю. Автократія // В. М. Шаповал. Самодержавство // Автократія //
Література В. Пазенок . Автократія // С. Бульбенюк. Концентрація влади // Л. Кушинська. Самодержавство //
Посилання
Дем'яненко Б. Л. Автократія // Автократія // Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015 Автократія { // В. С. Пазенок. Автократія // Самодержавство // Автократія // Українська Загальна Енциклопедія: Книга Знання. В 3-х т. — Т. 1: А–Ж / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів; Станіславів; Коломия: Рідна школа, 1930. — С. 24.