Лорі-Блюм проти землі Баден-Вюртемберг (1986 року) була справою права Європейських Спільнот щодо вільного пересування працівників. Рішення дало чітке, автономне визначення поняття «працівник» у праві ЄС та значно звузило можливість держав-членів зловживати винятком щодо посад на «державній службі» для відмови у працевлаштуванні іноземцям.

Факти Дебора Лорі-Блюм була громадянкою Сполученого Королівства, яка пройшла перший етап під час навчання в Фрайбурзькому університеті. Їй було відмовлено у вступі на другий етап підготовки федеральною землею Баден-Вюртемберг, оскільки вчителі в Німеччині вважаються державними службовцями. Федеральний закон стверджував, що такі посади можуть обіймати лише громадяни Німеччини. Лорі-Блюм звернулася до Адміністративного суду (Verwaltungsgericht) у Фрайбурзі на тій підставі, що вона є працівницею і тому має право на працевлаштування в будь-якій державі ЄЕС.

Адміністративний суд Фрайбурга, а згодом і Вищий адміністративний суд землі Баден-Вюртемберг (Verwaltungsgerichtshof) постановили, що вчитель-стажист не є «працівником» у сенсі статті 48(1) Договору про Європейську економічну спільноту, і навіть якщо це так, застосовується виняток для державних службовців, передбачений статтею 48(4). Потім Лорі-Блюм подала апеляцію до Bundesverwaltungsgericht (Федерального адміністративного суду), який звернувся з проханням про рішення до Європейського суду (ЄС).

Судове рішення Суд Справедливості виніс рішення на користь Дебори Лорі-Блюм, сформулювавши два фундаментальні висновки.

По-перше, Суд постановив, що поняття «працівник» у праві ЄС має власне, автономне європейське значення і не може визначатися законодавством окремих держав-членів. Суд розробив універсальний критерій, зазначивши, що суттєвою рисою трудових відносин є те, що особа відповідає трьом умовам:

виконує реальні та ефективні послуги (роботу) протягом певного часу; діє під керівництвом іншої особи (наявність відносин підпорядкування); отримує за це винагороду.

Суд визнав, що вчитель-стажист повністю відповідає цим критеріям, адже він проводить уроки (надає послуги), підпорядковується керівництву школи та отримує за це плату. Той факт, що стажування є частиною навчального процесу, не позбавляє особу статусу працівника.

По-друге, Суд постановив, що виняток, викладений у статті 48(4) щодо зайнятості у сфері державного управління, необхідно тлумачити максимально вузько. Цей виняток створено виключно для захисту інтересів держави і стосується лише тих посад, які передбачають:

пряму чи опосередковану участь у здійсненні публічної влади; виконання обов'язків, спрямованих на захист загальних інтересів держави (наприклад, робота в поліції, армії, судах, уряді).

Суд дійшов висновку, що робота вчителя не пов'язана зі здійсненням суверенної державної влади, навіть якщо за німецьким правом така особа вважається державним службовцем. Таким чином, Німеччина не мала законних підстав відмовляти Деборі Лорі-Блюм у стажуванні лише через її британське громадянство.

Див. також

Трудовий договір

Трудове право ЄС

Примітки