Феноменальний консерватизм (від грец. phainomenon — «вигляд») — теорія в епістемології, яка стверджує, що розумно припускати, що речі є такими, якими вони здаються, за винятком випадків, коли існують вагомі підстави для сумнівів у цьому.

Цей термін увів аналітичний філософ Майкл Хьюмер у своїй праці «Skepticism and the Veil of Perception», де він був сформульований так:

Якщо суб'єктові S здається, що p, то S тим самим має принаймні обґрунтування для віри в те, що p.Huemer, Michael. Skepticism and the Veil of Perception. Lanham, Md.: Rowman & Littlefield, 2001.

Пізніше формулювання (Хьюмер, 2007), розроблене з метою розширення сфери застосування принципу як на інференційне, так і на фундаментальне обґрунтування, звучить так:

Якщо суб'єктові S здається, що p, і у S немає , то це дає S принаймні певну міру обґрунтування для віри в p.Huemer, Michael. "Compassionate Phenomenal Conservatism." Philosophy and Phenomenological Research 74, no. 1 (2007): 30–55.

Аргументи на користь феноменального консерватизму Феноменальний консерватизм обґрунтовується трьома аргументами. По-перше, цей принцип дозволяє пояснити обґрунтованість більшості, а можливо, й усіх переконань, які ми зазвичай вважаємо обґрунтованими, включаючи чуттєві спостереження, переконання, пов’язані з пам’яттю, та переконання, що ґрунтуються на міркуваннях. По-друге, стверджується, що альтернативні епістемологічні позиції є самоспростовними в тому сенсі, що, якщо феноменальний консерватизм не є істинним, обґрунтованими були б лише деякі переконання або ж жодне, включаючи переконання щодо будь-яких альтернативних епістемологічних теорій. Це підтверджується твердженнями про те що всі або майже всі переконання каузально пояснюються здаваннями, тобто людина вірить у твердження, оскільки воно здається їй істинним; та що переконання є обґрунтованим лише тоді, коли воно каузально пояснюється фактором, який становить обґрунтування для того твердження, у яке вірять. По-третє, стверджується, що феноменальний консерватизм найточніше відображає мотивації, що лежать в основі епістемологічного інтерналізму.

Критика феноменального консерватизму Критики феноменального консерватизму стверджують, що: цей принцип є надмірно ліберальним, оскільки дозволяє вважати обґрунтованою надто велику кількість переконань.Steup, Matthias. "Internalist Reliabilism." Philosophical Issues 14 (2004): 403–425. Зокрема, принцип феноменального консерватизму передбачає, що людина є обґрунтованою у своєму переконанні щодо тези, яка видається їй істинною, навіть за відсутності будь-яких підстав вважати, що когнітивна здатність, яка породжує це враження, є надійною. аргумент самоспростування неправомірно припускає те, що має бути доведено проти скептицизму.Littlejohn, Clayton. "Defeating Phenomenal Conservatism." Analytic Philosophy 52 (2011): 35–48. аргумент самоспростування не може довести, що екстерналістські альтернативи ФК є самоспростовувальними, не звертаючись до інтерналістських припущень. інтуїції, які, здається, віддають перевагу ФК перед конкуруючими інтерналістськими поглядами, можуть також підтримувати неприйнятні моральні погляди. у своєму первинному формулюванні цей принцип вважає виведені переконання фундаментальними.Hanna, Nathan. "Against Phenomenal Conservatism," Acta Analytica 26 (3):213-221. ФК дозволяє вважати переконання обґрунтованим навіть тоді, коли відповідна ілюзія (а отже, і переконання) була зрештою спричинена епістемічно безвідповідальною поведінкою, такою як прийняття бажаного за дійсне.Markie, Peter. "The Mystery of Direct Perceptual Justification." Philosophical Studies 126, no. 3 (2005): 347–373. обґрунтування, засноване на здаваннях, є нестійким у тому сенсі, що його можна зруйнувати лише шляхом рефлексії над власними здаваннями та міркуваннями щодо їхніх можливих причин.Moretti, Luca. "Phenomenal Conservatism and the Problem of Reflective Awareness." American Philosophical Quarterly 55 (2018): 167–180. Крім того, як форма фундаціоналізму, ФК піддається деяким типовим запереченням проти цієї доктрини.

Література

Huemer, Michael. Skepticism and the Veil of Perception (Lanham, Md.: Rowman & Littlefield, 2001). Джерело доктрини феноменального консерватизму. BonJour, Laurence. "In Search of Direct Realism," Philosophy and Phenomenological Research 69 (2004): 349-67. Критика Huemer, 2001. Huemer, Michael. "Compassionate Phenomenal Conservatism," Philosophy and Phenomenological Research, 74 no. 1 (2007): 30-55. Відповідь на BonJour 2004, переформулювання аргументу самоспростування. Слабше формулювання феноменального консерватизму у Х'юмера. Markie, Peter. "The Mystery of Direct Perceptual Justification," Philosophical Studies 126, no. 3 (2005): 347–373. Заперечує, що феноменальний консерватизм є надто ліберальним і дозволяє вважати обґрунтованими переконання, спричинені епістемічно безвідповідальною поведінкою. Steup, Matthias. "Internalist Reliabilism," Philosophical Issues 14 (2004): 403-25. Висуває заперечення, що феноменальний консерватизм є надто ліберальним. Hanna, Nathan. "Against Phenomenal Conservatism," Acta Analytica 26 (3):213-221. Стверджує, що феноменальний консерватизм дає неправильні висновки, дозволяючи переконанням обґрунтовувати самі себе. Hasan, Ali. "Phenomenal Conservatism, Classical Foundationalism, and Internalist Justification," Philosophical Studies 162, no. 2 (2013): 119–141. Стверджує, що аргумент самоспростування на користь феноменального консерватизму зазнає невдачі, а альтернативні інтерналістські теорії обґрунтування є кращими за феноменальний консерватизм. Littlejohn, Clayton. "Defeating Phenomenal Conservatism," Analytic Philosophy 52 (2011): 35-48. Стверджує, що аргумент самоспростування зазнає невдачі, а інтерналістська інтуїція, яка мотивує феноменальний консерватизм, може бути використана для підтримки огидних моральних поглядів. Tucker, Christopher. "Phenomenal Conservatism and Evidentialism in Religious Epistemology," In Kelly James Clark & Raymond J. VanArragon (eds.), Evidence and Religious Belief. Oxford University Press. Звертається до феноменального консерватизму, щоб запропонувати пояснення обґрунтованої релігійної віри. Moretti, Luca. "Phenomenal Conservatism and the Problem of Reflective Awareness," American Philosophical Quarterly 55 (2018): 167-180. Стверджує, що обґрунтування на основі здавань є невловимим у тому сенсі, що воно може бути спростоване самим лише розмірковуванням про власні здавання та припущеннями щодо їхніх можливих причин.

Зовнішні посилання Оригінальне викладення концепції ФК від Х'юмера Обговорення та критика феноменального консерватизму Майклом Тулі Fieser, James; Dowden, Bradley (eds.).

Примітки