«Кри́мська соліда́рність» — громадське об'єднання правозахисного спрямування, створене у 2016 році в Криму. До сфери діяльності організації належить захист заарештованих, підтримка родичів ув'язнених, а також робота як громадянських журналістів для висвітлення обшуків та судових процесів. Робота «Кримської солідарності» побудована на методах ненасильницького опору. Активісти організації неодноразово зазнавали арештів і переслідувань з боку російської окупаційної адміністрації півострова.

Історія У 2016 році в Криму почалися масові затримання кримських татар і мусульман за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір». Ця організація в Російській Федерації (яка окупувала півострів Крим у 2014 році) визнана терористичною. При цьому організація легально діє в Україні.

У лютому 2016 року за підозрою в діяльності «Хізб ут-Тахрір» у Ялті співробітники ФСБ затримали Мусліма Алієва, Вадима Сірука, Еміра-Усеїна Куку й Енвера Бекірова. Через два місяці в Севастополі заарештували Руслана Зейтуллаєва, Рустема Ваітова, Ферата Сайфуллаєва й Нурі Прімова.

9 квітня 2016 року в одному з кафе Севастополя Кримська контактна група з прав людини вперше організувала зустріч правозахисників з адвокатами й родинами затриманих кримських татар. Серед адвокатів на зустрічі були присутні Еміль Курбедінов, Сергій Легостов і Ваграм Широян. Цей день учасники вважають днем заснування об'єднання, яке пізніше отримало назву «Кримська солідарність». Назва, за словами правозахисника Абдурешита Джеппарова, відсилає до історії польського профспілкового руху «Солідарність». 15 квітня 2016 року ухвалено рішення проводити такі зустрічі систематично й публічно для координації фінансової та юридичної допомоги сім'ям. Згодом у руху з'явився логотип із зображенням фортеці, що символізує «силу духу, неприступність та захист людей».

Діяльність Діяльність «Кримської солідарності» зосередилася на юридичному захисті, громадянській журналістиці й допомозі сім'ям ув'язнених. Організація побудована на засадах горизонтальних зв'язків і децентралізації в управлінні. Активісти здійснюють фото- та відеофіксацію своїх зборів, а потім викладають звіти в соціальних мережах. До 2021 року на офіційну сторінку руху у Facebook було підписано понад 13 тисяч осіб. Окремим напрямом роботи стало створення мережі громадянських журналістів у Криму, яка допомогла знайти волонтерів для ведення прямих ефірів із судових засідань чи слідчих дій.

Російська правозахисниця Тетяна Локшина оцінює «Кримську солідарність» як головне джерело інформації про права людини в Криму, оскільки після встановлення російського контролю на півострові закрито незалежні видання та низку медіа кримських татар. «Кримська солідарність» тричі згадувалася в резолюціях Генеральної Асамблеї ООН щодо «Ситуації з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна» (2019, 2020, 2021).

У межах своєї діяльності волонтери допомагають родичам ув'язнених, збирають їм передачі. Для допомоги дітям ув'язнених створено проєкт «Кримське дитинство». Станом на 2019 рік організація щомісяця збирала близько 30 тисяч доларів на підтримку 68 політв'язнів та їхніх 180 дітей. Однією з найвідоміших ініціатив руху є «Кримський марафон», у межах якого збирають гроші дрібними монетами для оплати великих адміністративних штрафів, призначених окупаційними судами активістам.

Іншим напрямом стало навчання «суспільних захисників». Активістів без юридичної освіти протягом тижня навчали професійні адвокати. Такі захисники взяли участь у захисті понад 70 осіб, затриманих 14 жовтня 2017 року під час одиночних пікетів проти репресій. Силами активістів також створено серію мультфільмів із порадами адвокатів, яку озвучив адвокат Едем Семедляєв.

Переслідування активістів Активісти «Кримської солідарності» постійно зазнають обшуків, арештів та стеження. У січні 2018 року зустріч активістів у Судаку перервали російські силовики. У березні 2018 року заарештовано Нарімана Мемедемінова, а в травні — Сервера Мустафаєва й Едема Смаїлова.

Наймасовіше затримання відбулося в березні 2019 року, коли заарештували 25 осіб, більшість із яких були учасниками руху. Станом на 2021 рік в ув'язненні перебували дев'ять провідних активістів організації: Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов (останній перебував під домашнім арештом, згодом переведений до колонії).

Посилення тиску після 2022 року Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році репресії проти учасників «Кримської солідарності» набули нової сили. Окупаційна влада почала застосовувати додаткові інструменти тиску, зокрема адміністративні статті про так звану «дискредитацію російської армії» та «демонстрацію забороненої символіки» для придушення будь-якого незалежного висвітлення подій на півострові.

Систематичного тиску та затримань зазнають також жінки-активістки й правозахисниці руху. Зокрема, журналістку й координаторку організації Лутфіє Зудієву неодноразово затримували, штрафували та піддавали адміністративним арештам за її професійну діяльність і спроби висвітлювати судові процеси над співвітчизниками в Ростові-на-Дону й Криму. Адвокати, що співпрацюють з об'єднанням (зокрема Едем Семедляєв, Назім Шейхмамбетов), також регулярно стикаються з адміністративними арештами й погрозами позбавлення адвокатського статусу.

У червні 2026 року Міністерство юстиції РФ визнало правозахисний руш «Кримська солідарність» «іноземним агентом» на території Росії.

Міжнародне визнання Діяльність організації та її членів має широку підтримку міжнародної спільноти. Провідні світові правозахисні організації, такі як Amnesty International, Human Rights Watch і Front Line Defenders, неодноразово виступали з заявами на захист членів «Кримської солідарності», визнаючи затриманих активістів і журналістів в'язнями сумління і політичними в'язнями.

Ув'язнені цивільні журналісти руху (зокрема Сервер Мустафаєв, Ремзі Бекіров) номінувалися й ставали лауреатами престижних міжнародних премій у галузі свободи слова й правозахисту. Міністерство закордонних справ України й міжнародні дипломатичні місії країн Заходу регулярно закликають Росію припинити переслідування учасників руху й негайно звільнити всіх кримських політв'язнів.

Див. також Солідарність (профспілка)

Примітки

Посилання