Перший палац Кирила Розумовського (також відомий як Будинок Розумовського на Київській вулиці) — втрачена пам'ятка дерев'яної архітектури XVIII століття в місті Батурин Чернігівської області. Споруджувався як резиденція гетьмана Кирила Розумовського, виконував функції резиденції у 1751–1803 роках.

Історія та будівництво Початок відновлення гетьманської резиденції в Батурині поклали іменний царський указ і грамота гетьману Кирилу Розумовському «резиденцію свою мати в Батурині, як і попередні гетьмани її там же мали» датовані кінцем липня 1750 року.Полное собрание законов Российской империи. СПб., 1830. Т. ХІІІ. Ст. 9786.Грамота Єлизавети Петрівни гетьману К.Розумовському про відновлення гетьманської резиденції в Батурині. 31 липня 1750 / Батурин: сторінки історії : зб. док-в і мат-в. Вид. 2-ге. Чернігів, 2012. С. 138. ISBN 978-966-2765-58-8

Гетьман особисто відвідав Батурин восени 1751 року та дав розпорядження про створення «Експедиції Батуринського і Глухівського будівництва» на чолі з архітектором А. Квасовим. Для проектування масштабних робіт було залучено інженерів, архітекторів, майстрів різних спеціальностей із України та з закордону. Будувалися заводи із виробництва цегли, черепиці, лісопильні.

Гетьманську садибу було вирішено розмістити на південно-західному передмісті вже не існуючої на той час Батуринської фортеці, по обидва боки вулиці Київської (сучасна вулиця ім. В. Ющенка). Садиба займала територію площею близько 8,6 га.

Маєток будувався у період з 1751 по 1763 роки. Він складався з «парадної», службових частин і парку (саду). До парадної частини входили одноповерховий дерев'яний палац та гостьові і службові дерев'яні будинки (флігелі), що разом утворювали курдонер, відкритий до лінії Київської вулиці. За палацом розташовувався сад із оранжереєю, який виходив на Садову вулицю. Навпроти палацу, через Київську дорогу, стояли службові і господарські будівлі: для проживання обслуги, музикантів, архітектора, а також кухні, комори, льохи, стайні, каретні, льодовня.

Після скасування гетьманства у 1764 р. цариця Катерина ІІ передала К. Розумовському у вічне володіння всі «національні будови», в тому числі і батуринський палац.Васильчиков А. Семейство Разумовских : в 5 т. Санкт-Петербург, 1880. Т. І. С. 320.

Палац Головний будинок парадного двору (дерев’яний гетьманський палац) було зведено в основному у 1751–1753 рр., але пізніше він неодноразово добудовувався і ремонтувався.

Станом на 1765 р. гетьманський палац мав 11 кімнат та 5 сіней. У ньому було 8 печей, облицьованих калузькими кахлями. Усі кімнати палацу мали дерев’яні підлоги. Найбільша парадна зала була покрита сибірським листовим залізом, а її стеля оздоблена алебастровою ліпниною. Втрата та сучасний стан В цьому дерев'яному палаці ексгетьман Кирило Розумовський помер 9 січня 1803 року. За заповітом його Батуринська волость (економія) перейшла синові Андрію Розумовському. Він мешкав в Австрії, до Батурина приїздив рідко. Проте граф Андрій Розумовський опікувався виробництвами, заведеними його батьком в Батурині. За його наказом будівлю палацу в 1821 році було розібрано, а будівельні матеріали використані в Батуринській суконній фабриці. Поступово занепадали інші будівлі резиденції.

На початку XX століття на території парадної частини колишньої гетьманської садиби було виділено землю для будівництва нового двокласного земського училища. Сьогодні на цій території розташовується садиба Батуринської загальноосвітньої школи I-III ступенів імені Григорія Орлика.

Література Герасько М. О. Будинок К. Розумовського на вулиці Київській // Сіверщина в історії України. — 2014. — Вип. 7. — С. 140–142. Нечипоренко П. «Національні строєнія» 1748–1765 рр. на Посем’ї та їх відношення до господарства гетьмана Розумовського. Студії з історії України Науково-дослідної кафедри історії України в Києві. К., 1929. Т. 2. С. 45–55. Нечипоренко П. Фабрики Розумовського на Посем’ї. Записки історико-філологічного відділу ВУАН. Київ, 1927. Кн. ХІ. С. 185–208. Саєнко Н. А. Київська вулиця Батурина у ХVІІІ ст. // Сіверщина в історії України. — 2015. — Вип. 8. — С. 157–160. Терех М. І. Перший палац К. Г. Розумовського в Батурині // Сіверщина в історії України. — 2012. — Вип. 5. — С. 215–217. Фурсова Ю. В. Палац гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: історія будівництва, руйнації та відродження // Сіверянський літопис. — 2009. — № 5. — С. 33–43.

Примітки та посилання