Марк Лоуренс Епштейн (нар. 14 липня 1954 року), на прізвисько «Паґґі», — американський забудовник та інвестор у нерухомість. Найбільше відомий, як брат американського кримінального засудженого злочинця за сексуальні злочини над неповнолітніми, Джеффрі Епштейна. Марк Епштейн сотні разів згадується в офіційно опублікованих файлах Епштейна. Марк Епштейн активно працював у сфері нерухомості з 1990-х років, заснувавши та керуючи кількома компаніями, зокрема Ossa Properties та Dara Partners. Він також заснував майстерню шовкотрафарету та компанію з чартеру та лізингу яхт. Марк Епштейн закінчив Школу мистецтв Купер Юніон у 1976 році.
Повідомляється, що він займався благодійністю, працюючи в радах директорів кількох некомерційних організацій та головою ради опікунів Купер Юніон у 2009-2015 роках.
Раннє життя та освіта
Марк Епштейн народився у 1954 році у єврейської пари Поліни «Паули» (у дівоцтві Столофскі) та Сеймура Джорджа Епштейна, які одружилися у 1952 році. Він та його брат, американський кримінальний засуджений сексуальний злочинець за злочини над неповнолітніми Джеффрі Епштейн, виросли в Сі Гейт, приватному закритому житловому комплексі на Коні-Айленді, Бруклін. Марк Епштейн закінчив Школу мистецтв Купер Юніон у 1976 році, а також навчався в Університеті Стоуні-Брук.
Кар'єра Трафаретний та шовкотрафаретний друк Під час навчання у Школі мистецтв Купер Юніон, Марк Епштейн заснував бізнес, що займався трафаретним друком. З 1972 по 1973 рік його брат Джеффрі працював з ним у відділі продажів. Коли Марк офіційно зареєстрував цей бізнес як компанію, у 1986 році, він назвав її IZMO Productions. Пізніше вона стала частиною родини компаній Izmo, тому що він не обмежував свій бізнес однією сферою. IZMO Productions була майстернею друку, що створювала обмежені шовкотрафарети для відомих поп-артистів, зокрема Пітера Макса та Герб Аах, а також займалася шовкотрафаретами, створюючи рекламу, таку як театральні й фестивальні плакати.
У 1994 році Марк Епштейн став співзасновником компанії King Graphic Technologies, яка спеціалізувалась на надвеликому форматному друці на тканині та вінілі.
Послуги з чартеру й доставки яхт У 1986 році Марк Епштейн заснував компанію з чартеру й лізингу під назвою Atelier Enterprises. У 1988 році яхту Izmo компанії Atelier Enterprises було переобладнано, а у 2000 році Марк створив компанію IZMO Marine, відгалуження Atelier Enterprises, що здійснювала послуги з доставки яхтами з Маямі до Нью-Йорка. Заявлено, що він передав цю яхту некомерційній організації у 2018 році.
Нерухомість У 1987 році Марк Епштейн заснував компанію Epstein Acquisitions, а у 1990 році почав здійснювати інвестиції у комерційну та житлову нерухомість.
Компанія Parkview Financial Леса Векснера придбала нью-йоркський комплекс кондомініумів під назвою Dara Gardens. Для управління ним було створено компанію під назвою Dara Partners, власником якої була вказана компанія Ossa Properties. Адресою офісу була вказана адреса Джеффрі Епштейна.
У 1991–1992 роках Марк Епштейн став генеральним партнером компанії Dara Partners та співзасновником компанії Ossa Properties. Остання здійснювала управління нерухомістю, яка належала йому, а також іншим особам. Ці дві компанії були афілійованими, а Ossa Properties здійснювала управління активами Векснера. Джонатан Барретт керував щоденними операціями компанії Ossa, одночасно працюючи на посаді керуючого активами в компанії J. Epstein & Co. Джеффрі Епштейна.
Приблизно у цей час, Марк Епштейн придбав окремий кондомініум на вулиці Іст, 66 у Векснера за порадою свого брата Джеффрі. Будівля мала іпотеку на суму 7,24 мільйона доларів, а також право власності. Й іпотека, й право власності були передані від одного з товариств з обмеженою відповідальністю власності Векснера Марку Епштейну. Однак, жодних документів, що підтверджують фактичну купівлю, не існує. Компанія Ossa Properties володіла більшістю з 200 орендованих квартир у будівлі, яку використовував Джеффрі Епштейн використовував для розміщення співробітників, партнерів, друзів, а також дівчат.
До 1993 року компанія Ossa Properties розширилась і володіла понад 500 квартирами у чотирьох кооперативах Нью-Йорка. The Wall Street Journal повідомляло, що джерело заможності Марка Епштейна важко оцінити через те, що багато його активів розміщені у його брата Джеффрі Епштейна і Леслі Векснера.
Благодійність Марк Епштейн закінчив Школу мистецтв Купер Юніон у 1976 році та став активним у питанні випускників, згодом обійнявши посади секретаря, скарбника та президента Асоціації випускників. У 2002 році його було названо випускником року за версією Cooper Union. А у 2004 році він став покровителем Школи мистецтв.
У 2007 році Марка було обрано на дворічний термін на посаду заступника голови правління Cooper Union. До кінця терміна перебування на посаді, у 2009 році, він пожертвував школі від 500 000 до 999 000 доларів. Згодом його обрали головою правління. Він обіймав цю посаду до 2015 року, коли був змушений піти у відставку через тиск, пов'язаний з фінансовою кризою Cooper Union, а також протестами проти плати за навчання.
У 1993 році, у віці 39 років, Марк Епштейн частково вийшов на пенсію, продовживши роботу із кількома некомерційними організаціями. Зокрема, він був членом правління культурного центру Exit Art. У 2011 році Марк надав організації 75 000 доларів. Співзасновник Exit Art помер у тому ж році, а сама організації завершила роботу через рік, у 2012 році. Марк Епштейн входив до ради директорів Інституту Шалтая-Болтая, некомерційної організації, що сприяла діалогу між членами Організації Об'єднаних Націй, Конгресом США та іншими урядами світу задля вирішення глобальних проблем. У 2014 році Епштейн надав цій організації щонайменше 100 000 доларів. Він також був членом двох дорадчих комітетів Музичної школи Маннеса.
Після того як Марк не зміг продати свою яхту за оголошеною ціною у 990 000 доларів США, він передав судно у 2018 році Академії морських наук та морської підготовки у Чарлстоні.
Особисте життя Марк Епштейн має 2 спільних дітей від колишньої першої партнерки Джойс Андерсон, з якою він проживав в Сохо протягом семи років.
Власність Він має будинок у Пенсільванії та нерухомість у Вест-Палм-Біч, штат Флорида.
Про Джеффрі Епштейна Марк Епштейн заперечував причетність свого брата до шантажу. Однак, Марк визнав, що його брат зізнавався у стосунках з дівчатами, які були «надто юними». Водночас, він не визнає себе причетним до злочинів брата та стверджує, що нібито слідчі виправдали його. У липні 2025 року Марк заявив, що нічого не знав про злочини свого брата аж до 2006 року.
Після смерті Джеффрі Епштейна під час свого перебування у в'язниці (що досі викликає сумніви у суспільства), Марк публічно висловив сумнів у тому, що смерть була самогубством, заявивши, що «це більше схоже на вбивство». Він сказав, що його брат мав компрометуючу інформацію про впливових людей, що зробило його мішенню. Марк наполягав на тому, що обставини смерті Джеффрі не відповідають самогубству, відкинувши висновки Міністерства юстиції. Він сказав, що, нібито, Джеффрі Епштейн сказав йому, що має «компромат на людей», який «може посадити їх у в'язницю», переповівши інцидент із президентських виборів у США 2016 року, коли Джеффрі нібито сказав, що якщо він розкриє те, що йому відомо про кандидатів, вибори будуть скасовані. Марк заявив про приховування урядом справжньої причини смерті Джеффрі, а також, що федеральна влада оприлюднила підроблені або неповні докази, зокрема змонтоване відео з в'язниці. Він розкритикував високопосадовців за їхні заяви та дії, пов'язані з розслідуванням, і закликав владу відновити його. Проте, він не отримав жодної відповіді.
У 2024 році Марк Епштейн заявив, що не знає, чому закінчилася дружба Джеффрі з Дональдом Трампом. Він сказав, що Джеффрі говорив на плівці, нібито «припинив спілкування із Дональдом Трампом, коли зрозумів, що Трамп - шахрай». У липні 2025 року Марк зробив низку подальших заяви, у яких підкреслював їхню близькість, спростовуючи твердження Трампа про те, що він «не був шанувальником» заяви Джеффрі та Стівена Ченга, що «президент ніколи не був в офісі Епштейна», після того, як одна з жертв Джеффрі згадала про «тривожну» зустріч із Трампом в офісі Джеффрі Епштейна у 1995 році.
Примітки