Carex remotiuscula — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Сибір, Китай, Корея, Японія. Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Опис Кореневище коротке. Стебла утворюють дернинки, 30–50 см заввишки, тонкі, зазвичай слабкі, злегка шорсткі. Листки коротші за стебло; пластинки світло-зелені, лінійні, 1–2 мм завширшки, плоскі, м’які. Нижній приквітковий листок схожий на звичайний листок і перевищує суцвіття; верхні приквіткові листки щетиноподібні або лускоподібні. Колосків 4–10; вони двостатеві, яйцеподібні, 4–6 × 4–5 мм; 3–5 верхніх колосків скупчені, решта — віддалені один від одного. Жіночі луски світло-іржаві, вузькояйцеподібні, завдовжки бл. 2,5 мм, із зеленою жилкою та широкими білими плівчастими краями. Мішечки зелені (у зрілому стані жовто-зелені), довші за луску, ланцетні або яйцеподібно-ланцетні, завдовжки бл. 3 мм, перетинчасті, з чіткими численними жилками з обох боків; верхні краї крилаті й дрібнозубчасті; верхівка поступово звужується в носик, який має досить глибоку щілину з боку, протилежного до стебла (абаксіально). Горішки щільно охоплені мішечком, еліптично-яйцеподібні, пласко-опуклі, завдовжки бл. 1,5 мм; основа з короткою ніжкою, верхівка майже округла. Цвітіння та плодоношення: червень–липень.
Примітки