Рамкова конвенція Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства (), більш відома як Фаруська конвенція (), — це багатосторонній договір Ради Європи, за яким держави погоджуються захищати культурну спадщину та права громадян на доступ до цієї спадщини й участь у ній.
Зміст Конвенція Фаро встановлює права та обов'язки щодо культурної спадщини безпосередньо в контексті статті 27 Загальної декларації прав людини, яка гарантує право «вільно брати участь у культурному житті суспільства».
Стаття 1 Конвенції зазначає, що «права, пов'язані з культурною спадщиною, є невід'ємною частиною права на участь у культурному житті». Стаття 4 проголошує, що «кожен... має право отримувати користь від культурної спадщини та робити внесок у її збагачення».
Конвенція також зосереджена на сприянні сталому розвитку, доступності та використанні цифрових технологій у контексті культурної спадщини.
Укладення та набуття чинності Конвенція була укладена та відкрита для підписання 27 жовтня 2005 року у місті Фару, Португалія. Останнім підписантом стало Сан-Марино в лютому 2024 року. Договір набув чинності 1 червня 2011 року після його ратифікації десятьма державами.
Держави-учасниці Станом на березень 2026 року договір ратифікували такі 26 держав:
Див. також Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи
Примітки
Посилання Повний текст Конвенції Таблиця підписів та ратифікацій Рамкова конвенція Ради Європи про знач... | від 27.10.2005