Ки́ївська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 7 березня 1923 року у складі Київської губернії. Окружний центр — місто Київ. Проіснувала до 2 вересня 1930 року. На час утворення налічувала 20 районів. Упродовж 1924–1930 років межі і склад округи не раз змінювалися.

На півночі округа межувала з Білоруською СРР, на північному сході з Чернігівською округою, на сході з Ніжинською та Прилуцькою, на півдні з Черкаською, на південному заході з Білоцерківською та Житомирською і Коростенською на заході.

Станом на 1 жовтня 1925 року складалася з 25 районів та 559 сільрад, населення — 1,501 млн осіб.

Історія У 1923 році в УСРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня у складі Київської губернії було утворено Київську округу із окружним центром у місті Києві, до складу якої увійшли територія Київського повіту і частини Білоцерківського, Чорнобильського, Переяславського та Канівського повітів Київської губернії, а також частина Остерського повіту Чернігівської губернії. До складу округи увійшло 20 новоутворених районів та місто Київ, що не входило до жодного району.Постанова ВУЦВК № 18–19 (309) від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 року «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»

28 жовтня 1924 року було розформовано Малинську округу, а її території 13 березня 1925 року розподілені між Київською, Житомирською та Коростенськими округами. Зокрема, до Київської округи було перечислено: території Розважівського, Іванківського, Хабнівського, Чорнобильського й Товстоліського районів Малинської округи, причому: відбулися передачі сільрад між цими п'ятьма районами, центр Товстоліського району було перенесено з Товсто-Лісу до Нові-Шепеличі, а сам район перейменовано на Ново-Шепелицький; Борівську, Небилицьку, Ніжиловицьку, Рожевську й Ситнязьку сільради розформованого Ставищанського району Малинської округи — до складу Макарівського району; село Мигалки з Високими й Нижніми Руднями Малинського району Малинської округи — до складу Бороднянського району; село Вахівку Іванківського району Малинської округи — до складу Димерського району; село Коблицю Іванківського району Малинської округи — до складу Бороднянського району.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 28 жовтня 1924 року «Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині».Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 березня 1925 року «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною і Волинню».

27 березня 1925 року було внесено такі зміни у склад Київської округи:

розформовано Гоголівський район, а його території розподілено між Семиполківським, Броварським та Боришпільським районами; до Київської округи перечислено: села Яблунівку і Чорногородку з Чорногородською фермою Фастівського району Білоцерківської округи — до складу Бишевського району; Деремезнівську, Перегонівську і Яцківську сільради Узинського району Білоцерківської округи — до складу Германівського району; Григорївську, Пещальницьку, Почанцинську й Чернишевську сільради Канівського району Шевченківської округи — до складу Македонського району; відбулися передачі сільрад між районами усередині округи; перейменовано і перенесено центри таких районів: Семиполківський → Велико-Димарський; Македонський → ХодорськийПостанова ВУЦВК і РНК УСРР від 27 березня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»..

3 червня 1925 року ліквідовувалися Київська та усі інші губернії в УСРР, а Київська та усі інші округи підпорядковувалися безпосередньо центральному уряду з 1 серпня 1925 року.Постанова ВУЦВК від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»..

Також 3 червня 1925 року було внесено такі зміни у склад Київської округи:

до Київської округи з Білоцерківської округи перечислено: Брусилівський район; території Барахтянської, Кодацької, Погребської, Тростинської, Перевозської, Малосалтанівської, Порадівської, Руліківської сільрад розформованого Ксаверівського району — у склад Васильківського району; Велико-Вільшанської сільраду розформованого Ксаверівського району — у склад Обухівського району; території Землянської та Лещинської сільрад Телешівського району — у склад Кагарликського району; розформовано Ходорівський (Македонський) район, а території віднесено: Трахтемірівської та Лукавицької сільрад — у склад Переяславського району Золотоноської округи Полтавської губернії; Григоровської, Потанцовської, Пищальниковської та Чернишевської сільрад — у склад Канівського району, включеного до Черкаської округи; решти сільрад — у склад Ржищівського району; розформовано Хотівський район, а його території розподілено між Будаївським, Обухівським та Васильківським районами.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини». 10 червня 1925 року до Київської округи було передано два райони з Полтавської губернії: Переяславський район із розформованої Золотоніської округи та Лехнівський район Прилуцької округиПостанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 червня 1925 року «Про скасування Золотоноської округи й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу Полтавщини».. Таким чином в окрузі стало 25 районів.

Станом на березень 1926 року до Київської округи входили:

місто Київ (окружний центр); три сільради біля Києва, що безпосередньо підпорядковувалися Київському окружному виконавому комітету (з грудня 1925 року): Дарниця, Микільсько-Слобідська та Чоколівська; 25 районів, причому порівняно з попередніми даними відбулися зокрема такі зміни: центр Лехнівського району був у містечку Березань, Ново-Шепелицький район став називатися Шепелецьким (центр залишався у Нових Шепеличах).Список поселень Київської округи / Київський Окружний виконавчий комітет робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — , 1926. — 132 с.

Восени 1927 року було проведено районування, яким було розформовано 5 районів (Будаївський, Гостомельський, Великодимерський, Германівський та Рогозівський), організовано новий Київський район та змінено межі 10 районів (Боришпільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Жукинський, Кагарлицький, Макарівський, Обухівський, Переяславський та Ржищівський).У довіднику «Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки» зазначено, що Будаївський і Гостомельський були приєднані до Київського, Великодимерський — до Броварського, Германівський — до Обухівського, а Рогозівський — до Бориспільського, водночас не було наведено деталей відносно розподілу сільрад ліквідованих районів, а також назв відповідних постанов. У Київському районі обліковувалося 48 сільрад, з яких у нову межу міста Києва повністю входило 6 сільрад (Біличська, Воскресенсько-Слобідська, Горенська, Мишолівська, Позняківська й Совська) і частково ще 3 сільради (Мостищенська, Романівська й Хотівська), але які підпорядковувалися Київському районному виконавчому комітету. Таким чином Київська округа стала складатися із міста Києва та 21 района, причому замість Лехнівського у довідниках значився вже Березанський район.Статистично-економічний довідник київщини 1927/28 р. / Київський окрплан та Окрстатбюро. — : Видання «Экономического вестника», 1928—532 с.

2 вересня 1930 року було прийнято постанову, якою з 15 вересня Київська та всі інші округи ліквідовувалися, а всі райони підпорядковувалися безпосередньо центральному уряду УСРР. Водночас також було:

вилучено місто Київ (Київську міську раду) в окрему адміністративно-територіальну одиницю підпорядковану центру; скасовано Київський район з підпорядкуванням більшості його сільрад Київській міськраді, а решти сільрад — Бишівському та Димерському районам; передано частину рад з Броварського району у підпорядкування Київській міськраді, а решту району було перетворено у Велико-Димерський район; передано до Велико-Димерського району сільради з Жукинського району Київської округи, а також з Бобровицького та Ново-Басанського району Чернігівської округи.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».

Карти округи

Склад

На час утворення (1923 рік) Київська округа була утворена на початку 1923 року у складі міста Києва (окружного центра) та 20 районів з територій колишніх Київського і частин Білоцерківського, Чорнобильського, Переяславського та Канівського повітів Київської губернії, а також частини Остерського повіту Чернігівської губернії. У кінці 1923 року до міста Києва було приєднано 32 поселення із навколишніх районів. На кінець 1923 року у 20 районах округи налічувалося 288 сільрад і 843 поселення.Список поселень Київщини (1924) // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 21, 23-24, 41

У наступній таблиці зібрані дані про склад округи і її районів станом на 1923 рік. + Райони Київської округи (1923 рік) № у постанові Назва району Старий повітзгідно з постановою про утворення округи Старі волостіКількість сільрадна кінець 1923 року (згідно зі Списком поселень Київщини)Кількість поселень—місто Київ (окружний центр)у «Списку поселень Київщини» 1924 року місто Київ часто зазначається окремо від Київської округи, як губерніяльний центрКиївськийУ кінці 1923 року до Києва були також приєднані поселення, які до районування входили до Остерського повіту Чернігівської губерніїм. Київ (повітове місто)У кінці 1923 року до Києва були також приєднані поселення, які до районування входили до Микільсько-Борщагівської, Хотівської, Старо-Петрівської, Борщагівської та Шпитківської волостей Київського повіту, а також до Микільсько-Слобідської та Броварської волостей Остерського повіту Чернігівської губернії03315БаришівськийПереяславськийБаришівська, Скопецька1126 13 Боришпільський Переяславський Боришпільська, Іваньківська і Сулинівська840 10 Бородянський Київський Бородянська1447 17 Броварський Остерський (Чернігівська губернія) Броварська, Микольсько-Слобідська1319 7 Будаївський Київський Будаївська, Шпитківська, і Микольсько-Борщаківська2679 8 Бишівський Київський Бишівська1478 6 Васильківський Білоцерківський, Київський ВасильківськаБілоцерківський повіт і частина Велико-Дмитріївської (с. Велика і Мала Бугаївка)Київський повіт933 3 Германівський Київський Германівська і Чорняхівська1219 18 Гоголівський Остерський (Чернігівська губернія) Гоголівська925 11 Гостомельський Київський Старопетрівська і Ворзельська2398 12 Димерський Київський, Чорнобильський Димерська, Литвинівська і частина Горностайпільської (на південь від р. Тетерева)Чорнобильський повіт1763 20 Жукинський Остерський (Чернігівська губернія) Жукинська1418 2 Кагарлицький Київський Кагарлицька, Стовянська11219МакарівськийКиївськийМакарівська207316МакедонськийКанівськийМакедонська, Велико-Прицківська і Ходорківська2032 4 Обухівський Київський Обухівська, Трипільська і частина Велико-Дмитріївської (села Старі й Нові Безрадичі)1539 1 Ржищівський Київський Ржищівська, Стайківська1419 14 Рогозівський Переяславський Воронківська, Рогозівська і Ерковецька1535 19 Семиполківський Остерський (Чернігівська губернія) Семиполківська934 5 Хотівський Київський Хотівська і частина Велико-Дмитріївської1445 Примітки

Райони Упродовж існування Київської округи до її складу входили такі райони:

Баришівський Березанський (Лехнівський) (з 1925 року) Бишівський Боришпільський Бородянський Броварський Брусилівський (з 1925 року) Будаївський (до 1927 року) Васильківський Великодимерський (Семиполківський) (до 1927 року) Германівський (до 1927 року) Гоголівський (до 1925 року) Гостомельський (до 1927 року) Димерський Жукинський Іванківський (з 1925 року) Кагарлицький Київський (з 1927 року) Макарівський Обухівський Переяславський (з 1925 року) Ржищівський Рогозівський (до 1927 року) Розважівський (з 1925 року)