Діале́кт апіча́т або центральноваленсі́йський діале́кт каталанської мови ( або central) — діалект каталанської (валенсійської) мови, яким говорять у кумарках Автономної області Валенсія Камп-де-Морведре, Орта-Норд, Орта-Суд, Орта-Оест, Валенсія, Камп-де-Турія та Рібера-Алта. Цим діалектом також говорять у муніципалітетах Ґандія (кумарка Сафор) та Онда (кумарка Плана-Башя).

Іноді діалект апічат класифікують як субдіалект валенсійського діалекту (поряд з кастельоським, південноваленсійським, алаканським та мажурканським субдіалектами).

Більшість лінгвістів вказує на деякі риси цього діалекту (особливо фонетику), які виникли під впливом арагонської та іспанської мов у Середньовіччі — в часи створення Королівства Валенсія. Не зважаючи на це, діалект апічат є одним з діалектів каталанської мови, а не перехідним говором від каталанської до іспанської.

Окрім деяких особливостей, що виникли під впливом інших мов, у діалекті апічат збереглися деякі архаїчні риси каталанської мови, які було втрачено в інших діалектах: простий доконаний претерит ( — aní, anares, anà тощо), чіткіша вимова ніж у літературній мові кінцевих -lt (molt), -nt (tant) та -mp (camp). З інших рис діалекту слід відзначити відсутність фонем та (в усіх діалектах каталанської мови певні історичні звуки було редуковано, на приклад, у барселонському субдіалекті центральнокаталанського діалекту втрачено звук та оглушено звуки, які записуються літеросполученнями tg та tj — metge → , platja → ).

Особливості діалекту апічат

Сама назва діалекту вказує на те, що деякі дзвінкі фонеми оглушуються: casa → — будинок, tretze → — тринадцять, metge → — лікар; Звук переходить у , як і в літературній каталанській мові (офіційна мова Автономної області Валенсія — валенсійська мова — кодифікована зі збереженням звуку ); Збережено архаїчні форми множини деяких іменників: hòmens — люди, jóvens — молодь (як і у північно-західних діалектах каталанської мови), а також такі слова, як ràvens, orígens, màrgens; Як і в інших західних діалектах, відбувається дифтонгізація початкового ненаголошеного o в : olor → aulor, ofegar → aufegar, obrir → aubrir; Після кінцевих глухих проривних з’являється коротке , схоже на французьке «e muet»: nit → , crec → , prop → . Для інших носіїв каталанської мови саме ця риса є основною для визначення носіїв діалекту апічат; Замість повної форми слабких займенників вживаються непрямі форми: em dic Pep → me diuen Pep, es troba malament → se troba malament; У рефлексивних дієсловах замість займенників mos (варіант займенника nos) та vos вживається форма se: mos rentem → se rentem, vos estudieu → s'estudieu; Діалектові притаманне фонетичне явище «йєїзму», коли переходить в : llet → iet, vall → bai; Часто перед приголосною переходить в : vesprada → , has posat → , escolta → . Такі фонетичні зміни притаманні розмовній іспанській мові, особливо на півдні Іберійського півострова. У кумарці Орта-Суд міжголосна -s-, що позначає у літературній мові фонему , теж переходить у : mosatros → .

Приклад тексту діалектом (субдіалектом) апічат

Приклади наведено з Притчи про блудного сина, Євангеліє від Луки Нового ЗаповітуЗ роботи лінгвіста Мануела Міли-і-Фунтаналса.Приклади зі статті «Каталанські діалекти» каталаномовної Вікіпедії..

Текст літературною мовою

Un home només tenia dos fills. El més jove va dir al seu pare: «Ja és hora que sigui el meu propi amo i que tingui cèntims; me n'he [me n'haig] d'anar a veure món. Partiu la vostra herència i doneu-me el que em toqui». «Ai, fill meu», va dir el pare, «com vulguis; ets un dolent i Déu et castigarà». I després va obrir un calaix, va partir la seva herència i va fer-ne [en va fer] dues parts. Al cap d'uns quants dies, el dolent se'n va anar del poble molt tibat i sense dir adéu a ningú. Va travessar molta terra ferma, molts boscs i molts rius, i va arribar a una gran ciutat on [a on] va gastar tots els cèntims.

Дослівний переклад українською з каталанської

Жив собі чоловік, у якого було два сини. Молодший сказав батькові: «Час мені йти за своєю долею та заробити грошей, мушу піти подивитися світ. Поділіть Ваш і дай мені належну частину.» «Сине мій — сказав батько — як бажаєш, ти — недобра людина і Бог тебе покарає». Після цього він відкрив скриньку та поділив усе, що мав, на дві частини. За декілька днів, його недобрий син дуже задоволений пішов з селища і не попрощався ні з ким. Він мандрував пустими землями, багатьма лісами та багатьма ріками та прийшов до великого міста, де він витратив усі свої гроші.

Діалект (субдіалект) апічат (муніципалітет Бенагуазіл, )

Un home només tenia dos fillx. El més txobe digué a son pare: «Ia és hora que siga el meu propi amo i que tinga dinés: és precís que puga anar-me'n a bore món. Partixca'ls seus béns i done'm lo que me toque». «Ai, fill meu», digué'l pare, «com bullgues, eres un roín i seràs castigat». I en acabant aubrigué un calaix, partí'ls seus béns i ne feu dos parts. Uns dies después, el roín se n'anà del poble molt ufà i sense dir adiós a ningú. Trabessà moltes terres ermes, mol(t)s boscos i mol(t)s rius, i arribà a una gran ciutat on se gastà tots els dinés.

Діалект (субдіалект) апічат (північ кумарки Рібера-Алта)

Un home només tenia dos fillx. El més txobe li digué/va dir a sun pare: «Ia és hora que siga el meu propi amo i que tinga dinés: és precís que puga anar-men a bore món. Partixca'ls seus béns i done'm lo que me toque» «Ai, fill meu», digué'l pare, "com bullgues, eres roín i seràs castigat. I en acabant/endespués/después aurí/va aurir un caixó, partí/va partir els seus béns i en feu dos parts. Uns dies después, el roín se n'anà del poble ben pagat i sinse dir-li adéu/adiós a ningú. Atrabessà/va atrabessar moltes terres ermes, moltx boscos i moltx rius, i arribà a una gran ciutat aon se gastà/va gastar totx els dinés.

Див. також

Діалекти каталанської мови Каталанська мова Валенсійська мова

Примітки

Посилання

У статті використано матеріали зі статті Valencià apitxat у каталаномовній Вікіпедії.