Чумаченко Микола Григорович (, село Келегеї, тепер Гладківка Голопристанського району Херсонської області — , місто Київ) — економіст, дійсний член АН УРСР (з 1982). З 1961 професор Інституту Народного Господарства в Києві (1967—70 — проректор), 1971—73 — заступник директора Інституту економіки АН УРСР, з 1973 директор Інституту Економіки Промисловості АН УРСР (у Донецьку) та з 1982 голова Донецького наукового центру АН УРСР. Автор праць з економіки промисловості і управління промисловим підприємством. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
Біографія Народився 1 травня 1925 року в селянській родині в селі Гладківка (колишньому Келегеї) Голопристанського району Херсонської області. Учився в Келегейській неповній середній, а потім у Голопристанській середній школі № 1. У 1943–1949 роках — солдат Радянської Армії у складі військ 4-го Українського фронту. Після демобілізації з лютого 1949 до 1961 працював на Кутаїському автомобільному заводі ім. Г. К. Орджонікідзе старшим бухгалтером, начальником сектора матеріального обліку, заступником головного бухгалтера і головним бухгалтером заводу.
У період роботи на заводі активно вивчав економіку і господарську діяльність підприємства. Член КПРС з 1955 року. Без відриву від виробництва з відзнакою закінчив у 1957 р. економічний факультет Тбіліського державного університету і вступає до заочної аспірантури Київського фінансово-економічного інституту, одночасно займаючись виробничою та дослідницькою роботою. Результати останньої викладені в ряді публікацій та дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук «Питання аналізу рентабельності соціалістичних промислових підприємств (на прикладі промислових підприємств м. Кутаїсі)» (1962 р).
Творчий шлях
З 1961 року розпочалася викладацька діяльність М. Г. Чумаченка: за результатами конкурсу його обрано старшим викладачем кафедри обліку і аналізу Київського інституту народного господарства ім. Д. С. Коротченка, а в серпні 1964 р. — завідувачем новоствореної кафедри економічного аналізу. У тому ж 1964 році йому присвоєно вчене звання доцента.
Велику увагу М. Г. Чумаченко приділяв організації навчального процесу, працюючи заступником декана обліково-статистичного факультету, деканом факультету планування промисловості, проректором інституту із заочної та вечірньої форми навчання. Неодноразово обирався членом партійного бюро факультету, членом і секретарем партійного комітету інституту.
З серпня 1967 до червня 1968 року М. Г. Чумаченко перебував на науковому стажуванні в Іллінойському університеті (США), де виступив з доповідями та опублікував дві статті. У 1970 р. Микола Григорович Чумаченко захистив у Московському економіко-статистичному інституті дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук на тему «Проблеми обліку і економічного аналізу в управлінні промисловим підприємством», у лютому 1971 р. йому присвоєно вчене звання професора. У січні 1971 р. М. Г. Чумаченка призначено заступником директора з наукової роботи Інституту економіки АН УРСР, а в квітні 1972 р. його обрано заступником академіка-секретаря Відділення економіки, історії, філософії та права АН УРСР. У квітні 1973 р. Микола Григорович був призначений директором Інституту економіки промисловості АН УРСР і заступником голови Донецького наукового центру АН УРСР: під його керівництвом в інституті розпочаті широкі дослідження проблем удосконалення управління виробництвом, регіональної економіки, прискорення науково-технічного прогресу. Він очолив секцію наукової ради центру «Розвиток і розміщення продуктивних сил Донбасу». У грудні 1973 р. Миколу Григоровича Чумаченка обрано членом-кореспондентом АН УРСР.
У цей період М. Г. Чумаченко надавав великого значення підготовці кадрів економістів вищої кваліфікації. З 1973 р. він, професор обліково-фінансового факультету Донецького державного університету (за сумісництвом), викладав авторські спецкурси «Теорія прийняття управлінських рішень», «Управління науково-технічним прогресом», «Господарський механізм соціалістичного суспільства». З вересня 1992 р. завідував кафедрою фінансового менеджменту Донецької державної академії управління. Багато сил і енергії М. Г. Чумаченко віддав підготовці та виданню ряду підручників і навчальних посібників, підвищенню рівня викладання та практичного здійснення бухгалтерського обліку в умовах переходу до міжнародних стандартів.
У вересні 1975 р. М. Г. Чумаченко очолив відділ проблем управління виробництвом Інституту економіки промисловості АН УРСР, відділ якого досліджує формування організаційних структур управління об'єднань, поєднання галузевого та територіального управління економікою, розвитку соціалістичного контролю.
Багаторічний член редакційної колегії журналу «Економіка Радянської України», входив до складу редакційних колегій журналів «Економіка промисловості», «Регіональна економіка», «Менеджер», «Фінансовий контроль», «Економіка та держава», «Вугілля України», «Схід».
Слід відзначити характерну особливість науково-організаційного стилю М. Г. Чумаченка: для проведення відповідальних досліджень він формує й очолює молодіжні колективи, які створювались для дослідження проблем у науково-виробничих об'єднаннях, розробки плану науково-технічного прогресу в регіоні, методики виявлення резервів виробництва. За створення методики Комплексної програми науково-технічного прогресу в промисловості Донбасу до 2000 р. трьом науковим співробітникам молодіжного колективу присуджені медалі АН УРСР з премією для молодих учених і студентів за 1981 р. За активне залучення молоді до дослідницької роботи Миколі Григоровичу Чумаченку в 1987 р. присвоєно звання лауреата Всесоюзного огляду науково-технічної творчості молоді.
У 1976 р. М. Г. Чумаченко очолив вперше сформовану в Донбасі спеціалізовану раду по присудженню наукового ступеня доктора економічних наук. Під його керівництвом багато провідних науковців регіону провели дослідження й успішно захистили докторські дисертації. Очолюючи Інститут економіки промисловості НАН України, М. Г. Чумаченко велику увагу приділяв розвитку пріоритетних напрямків досліджень: у 1974 р. в інституті за його участі створені відділи проблем управління виробництвом і проблем соціально-економічного розвитку, в 1976 р. — відділ проблем охорони праці, в 1977 р. — відділ методології планування та стимулювання в промисловості, відділ проблем управління якістю в Дніпропетровську, у 1979 р. у Запоріжжі був сформований відділ соціально-економічних проблем із питань ліквідації ручної праці в промисловості, із 1981 р. функціонувало Дніпропетровське відділення Інституту економіки промисловості. З метою розвитку досліджень з актуальних проблем сучасності в 1986 р. в інституті були відкриті відділ економічних та соціальних проблем автоматизації і відділ проблем ефективного використання виробничого потенціалу. Такі структурні перетворення забезпечили підвищення ефективності фундаментальних досліджень, прискорення впровадження їх результатів у промисловості: якщо в 1973 р. інститутом впроваджено 34 роботи з економічним ефектом 3,6 млн крб., то вже у 1986 р. — 53 з економічним ефектом 8,9 млн крб.
У березні 1981 р. М. Г. Чумаченка обрано академіком-секретарем Відділення економіки АН УРСР, а в лютому 1982 р. Президія АН УРСР призначила його головою Донецького наукового центру АН УРСР. У квітні 1982 р. його обрано дійсним членом (академіком) АН УРСР, у березні 1983 р. — на черговий строк членом Президії Академії наук УРСР, із 1981 до 1993 р. входив до складу редколегії журналу «Вісник Академії наук Української РСР».
Як член Президії АН УРСР із 1981 р. М. Г. Чумаченко брав активну участь у її роботі, а як голова Донецького наукового центру АН УРСР — проводив велику організаційну роботу щодо мобілізації наукових сил академічних та галузевих науково-дослідних закладів та вузів на вирішення регіональних проблем. За його ініціативою і під його безпосереднім керівництвом уперше в республіці розроблена Комплексна програма науково-технічного прогресу в промисловості Донецької і Луганської областей до 2000 р., сформовані і реалізовані регіональні науково-технічні програми «Донбас», «Технічне переозброєння та реконструкція промисловості Донбасу». Наслідки досліджень наукових закладів центру були представлені на ВДНГ СРСР у 1986 р. в експозиції «Вчені Донбасу — виробництву». На Міжнародній ярмарці у Лецпцизі в 1988 р. Донецький науковий центр АН УРСР був нагороджений медаллю. Інститут був також нагороджений дипломом пошани ВДНГ СРСР (1986 р.), йому присуджено першу премію республіканського конкурсу за науково-технічну розробку «Інтенсифікація використання вторинних ресурсів на основі програмно-цільового методу» (1987 р.).
У серпні 1975 р. М. Г. Чумаченко був членом делегації Української РСР на Спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН. Протягом 1976–1978 рр. — постійним представником Української РСР у Комісії ООН з транснаціональних корпорацій. Протягом 1978–1985 рр. очолював Комісію Державного комітету науки і техніки СРСР з ефективності використання обчислювальної техніки країн-членів РЕВ.
У серпні 1995 р. М. Г. Чумаченко за власним бажанням звільнився з посади голови Донецького наукового центру НАН України та директора Інституту економіки промисловості НАН України, залишившись керівником відділу проблем управління виробництвом ІЕП НАН України. У вересні 1995 р. його призначено почесним директором Інституту економіки промисловості НАН України. До грудня 1998 р. Микола Григорович виконував обов'язки члена Президії НАН України, а після цього був призначений радником Президії.
Помер 14 жовтня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Наукові інтереси
Коло наукових інтересів М. Г. Чумаченка досить широке. Його дослідження спрямовані на виявлення резервів підвищення ефективності суспільного виробництва. У наукових дослідженнях М. Г. Чумаченка можна виділити вісім напрямків.
1. Інформаційна система управління — господарський облік і економічний аналіз. Цей напрямок досліджень зумовлений характером виробничої, а потім і педагогічної діяльності ученого. Основна мета досліджень — забезпечення такої організації бухгалтерського обліку і економічного аналізу на підприємстві, котра б сприяла максимальному використанню інформації в управлінні виробництвом.
Головні ідеї підвищення оперативності бухгалтерського обліку і економічного аналізу як важливої структурної частини інформаційної системи управління викладені М. Г. Чумаченком у докторській дисертації «Проблеми обліку та економічного аналізу в управлінні промисловим підприємством», в багатьох наукових публікаціях, а також у главах підручників «Бухгалтерський облік» та «Бухгалтерський облік у промисловості».
В останні роки М. Г. Чумаченко виступив із серією фундаментальних статей із сучасних проблем бухгалтерського обліку в зв'язку з запровадженням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, розвитком управлінського обліку.
2. Удосконалення управління виробництвом — центральна проблема досліджень, які проводить М. Г. Чумаченко. Його теоретичним набутком у цій сфері стала, зокрема, класифікація функцій управління, принципи організації апарату управління, делегування повноважень. Велику увагу вчений приділяє обґрунтуванню практичних рекомендацій у наукових доповідях, в журнальних та газетних статтях. Спільно з О. О. Гацою, В. В. Дем'яненко та іншими ним підготовлений практичний посібник «Стиль, методи та прийоми управління». Разом із академіком НАН України В. К. Мамутовим М. Г. Чумаченко брав активну участь в обговоренні проекту Конституції УРСР, Господарського кодексу, державного арбітражу, захисті проекту конституційного Закону України про державну владу.