Могилівський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Могилів-Подільський.

Повіт межував на заході з Ушицьким, північному заході Летичівським, північному сході Літинським і Вінницьким, сході Брацлавським і Ямпільським повітами Подільської губернії і з Бессарабською губернією на півдні. Загальна площа повіту становила 250 278 десятин (2 734 км²).

Склад Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 227 672 чоловік. З них 80,53 % — українці, 14,51 % — євреї, 2,8 % — росіяни, 1,87 % — поляки.

Усіх поселень у повіті (не рахуючи дрібних) було: 1 повітове місто, 1 заштатне (Бар), 8 містечок, 107 сільських поселень, 28 сіл, 14 селищ і 8 хуторів.

Повіт поділявся на 14 волостей: Бронницька Вендичанська Копайгородська Котюжанська Кукавська Лучинецька Мар'янівська Озаринецька Сербянська Снітківська Терешківська Хоньковецька Шаргородська Яришівська

та міста: Могилів з передмістями Капцанівка, Карантин, Карпівський Яр, Немія, Озаринецька Гора, Острови, Пологи, Шаргородська Гора Бар з передмістями Балки, Барські-Комарівецькі хутори, Безщасна, Дехтярі, Івановецькі хутори, Мурафа, Стасюки, Чемериси, Юзвенка.

Волості у 1921:ДАВіО, ф. 2625, оп.3, од. зб. 18, лл. 7зв–8. Броницька, Біляно-Шаргородська, Вендичанська, Вище-Ольчедаївська, Копайгородська, Кукавська, Кошаринецька, Лучинецька, Мар'янівська, Озаринецька, Снітківська, Хоньковецька, Чемерисо-Волоська, Шаргородська, Ялтушківська, Яришівська.

У 1921 році створений Жмеринський повітПостановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии», до якого перейшли Копайгородська, Кошаринецька, Мар'янівська, Чемерисо-Волоська і Ялтушківська волості.

Волості після поділу 1921:ДАВіО, ф. 2625, оп.3, од. зб. 18, лл. 35–35зв. Броницька, Біляно-Шаргородська, Вендичанська, Вище-Ольчедаївська, Кукавська, Лучинецька, Озаринецька, Снітківська, Хоньковецька, Шаргородська, Яришівська.

Населення Розподіл населення в місті за мовою (перепис 1897 року) Українська — 29,2 % Російська — 12,0 % Єврейська — 54,6 % Польська — 3,1 % Німецька — 0,3 % Інша — 0,8 %

Посилання

Джерела Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона