Події
28 січня - на українських землях створені Волинська, Київська, Малоросійська, Новоросійська і Подільська губернії.
Особи
Призначено, звільнено
Народились 9 березня — Смарагд (Крижанівський) (1796—1863) — український релігійний діяч, єпископ Синодальної (безпатріаршої) Російської Православної Церкви, архієпископ Рязанський і Зарайський Синодальної РПЦ. 23 березня — Підгородинський Прокіп Михайлович (1796—1884) — український і російський співак; співав у Придворній співацькій капелі. 12 червня — Романов Володимир Павлович (1796—1864) — український географ, лінгвіст, мандрівник, декабрист. 12 вересня — Василь Попович (1796—1864) — Мукачівський греко-католицький єпископ, один з основоположників Общества св. Василя Великого. 6 жовтня — Оболенський Євген Петрович (1796—1865) — князь, поручик лейб-гвардії Фінляндського полку, старший ад'ютант гвардійської піхоти, декабрист. Рудиковський Андрій Петрович (1796—1874) — військовий, автор спогадів. Йоахим Хоминський (1796—1867) — галицький політичний діяч.
Померли 5 січня — Самуїл Миславський (1731—1796) — український релігійний діяч, церковний історик. Митрополит Київський і Галицький (1783-96) Відомства православного сповідання Російської імперії, перший після анексії Гетьманщини. 13 червня — Милорадович Андрій Степанович (1727—1796) — військовий та державний діяч Гетьманщини, член Другої Малоросійської колегії (1777—1781), після анексії Гетьманщини Московщиною — Чернігівський намісник (1782—1796). 19 грудня — Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович (1725—1796) — граф, російський державний діяч полководець, генерал-фельдмаршал. Відзначився в Семирічній війні 1756—1763, а особливо як командувач армії в російсько-турецьких війнах 1768—1774 (битви при Ларзі й Кагулі) та 1787—1792 Зражевський Василь Мойсейович (1733—1796) — протопоп білоцерківський; відіграв важливу роль у відродженні православ'я на землях Правобережної України в часи Коліївщини і десятиліття по ній.
Засновані, створені Волинська духовна семінарія УПЦ (МП) Волинська православна богословська академія Миколаївська міська Дума Національний дендрологічний парк «Софіївка» Церква святителя Миколая Чудотворця (Осівці) Балтський повіт Вінницький повіт Звенигородський повіт Канівський повіт Літинський повіт Могилівський повіт Сосницький повіт Старокостянтинівський повіт Архістратиго-Михайлівська церква Миколаївська церква (Полошки) Боково-Платове Василівка (Любашівський район) Володимирівка (Любашівський район) Гвоздавка Перша Зарічне (Новоодеський район) Зимівники Златоустівка (Криворізький район) Кам'янка (Новоодеський район) Кам'яно-Костувате Катеринівка (Великолепетиський район) Комарівка (Любашівський район) Костянтинівка (Великолепетиський район) Любохини Мала Василівка Новосафронівка Поди (Олешківський район) Раденськ Різдвянка (Новомиколаївський район) Середняки Челбурда Шендерівка (Липовецький район) Шликареве
Зникли, скасовані розформування Катеринославського козацького війська, що існувало між Південним Бугом і Інгулом (5 червня). Катеринославське намісництво Київське намісництво Харківське намісництво Таврійська область Недригайлівський повіт Богуславський округ Рожівський округ
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї 1000 років з часу (796 рік): знищення Аварського каганату у Паннонії франками (інша дата — 805 рік). 900 років з часу (896 рік): битви на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів та в союзі з печенігами він вигнав їх далеко на захід. 850 років з часу (946 рік): посольства княгині Ольги до Царгорода. придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня. 825 років з часу (971 рік): завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року. 800 років з часу (996 рік): завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги. 750 років з часу (1046 рік): укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року. 700 років з часу (1096 рік): 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років. Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича. 650 років з часу (1146 рік): завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем. початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року). 600 років з часу (1196 рік): вторгнення литовців у Волинське князівство. 575 років з часу (1221 рік): початку княжіння Данила Романовича на Волині. 550 років з часу (1246 рік): відвідання галицько-волинським князем Данилом Романовичем столиці Орди — Сарай-Бату, де був вимушений визнати себе підлеглим хана Батия. подорожі Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії. 475 років з часу (1321 рік): битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік). 450 років з часу (1346 рік): облоги Кафи Ханом Джанібеком. 375 років з часу (1421 рік): входження Галичини до складу Польського королівства. 350 років з часу (1446 рік): Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир. 325 років з часу (1471 рік): ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів. 275 років з часу (1521 рік): вигнання із Казані кримським ханом Мехмедом I Ґераєм ставленика Москви із посадженням на намісництво свого брата Сахіба. нальоту братів Ґераїв на околиці Москви, Нижнього Новгорода та Рязані із захопленням великої кількості бранців. 225 років з часу (1571 рік): походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці. петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови. 200 років з часу (1596 рік): 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собора, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію. завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні). 175 років з часу (1621 рік): Хотинської битви (1-29 вересня), в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії. укладення Хотинського мирного договору (8 жовтня). Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну. морської кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп. 150 років з часу (1646 рік): 24 квітня — відбулася Ужгородська унія — об'єднання з Римом православних священиків Мукачівської єпархії. на Буковині запровдажено «Уложення Василя Лупула». 125 років з часу (1671 рік): 26 серпня — у битві під Брацлавом польський гетьман Ян III Собеський завдав поразки козацько-татарському війську. Польсько-козацько-татарська війна завершилася перемогою поляків. 21 жовтня — би́тва під Ка́льником в ході польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років, коли коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Незважаючи на перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава. завершилось Слобожанське повстання 1670—1671 років — повстання у Слобідській Україні, яке було спрямоване проти влади російських воєвод, спричинене великим повстанням донських козаків на чолі зі Степаном Разіним. 100 років з часу (1696 рік): лівобережні козаки взяли участь в захопленні Московією турецької фортеці Азов в ході Другого азовського походу — облоги, штурму і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону (травень — липень). 75 років з часу (1721 рік): завершення Північної війни Російської імперії зі Швецією. 30 серпня — підписання Ништадтського миру та закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією. видання наказу про цензурування українських книжок, яким були накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні. перше взяття проб донецького вугілля з метою його промислового використання ландратом (помічникомгубернатора) Київської губернії, шляхтичем Микитою Вепрейським та капітаном Ізюмського полку, комендантом Бахмутської фортеці Семеном Чирковим в урочищі Скелеватому, що за 25 верст від Бахмута. 25 років з часу (1771 рік): походу Долгорукова на Кримське ханство в ході російсько-турецької війни, коли було здобуто Перекоп (червень), Ґезлев, Кафу. Кримське ханство було визнане незалежним, але під протекторатом Російської імперії.
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження
725 років з дня народження (1071 рік): Євпра́ксія Все́володівна (; 1109) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, онука Ярослава Мудрого. Яросла́в Святосла́вич ( 1129) — князь чернігівський (1123—1127). Син Великого князя Київського Святослава II. Онук Ярослава I Мудрого. 575 років з дня народження (1221 рік): Андрій Ярославич ( 1264) — третій син великого князя Ярослава Всеволодовича, князь суздальський, у 1250—1252 роках великий князь владимирський. Чоловік Устиною — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник. Олександр Ярославович Не́вський ( 1263) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері. 250 років з дня народження (1546 рік): 7 лютого — Федір Євлашовський (Фёдар Еўлашоўскі; 1616) — український письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Петро Збаразький ( 1569) — український князь, державний діяч Речі Посполитої. 225 років з дня народження (1571 рік): Шимон Ніклевич (; 1632) — церковний діяч Речі Посполитої, священик-єзуїт, педагог, уродженець Львова, ректор Віленської єзуїтської академії і університету в 1611—1614 і 1625—1629 роках. 200 років з дня народження (1596 рік): 6 січняЕнциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2013. — ISBN 966-00-0632-2.: Т. 10 : Т—Я. — 2013. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9 (т. 10).Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0. — Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький ( ) — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини (1648–1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьманаКачмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 113.. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представник роду Хмельницьких.