Мико́ла Андрійович Шуми́цький (30 квітня 1889, Глухів за іншими даними — Чернігів — 5 січня 1982, Париж, Франція) — український громадсько-політичний діяч, архітектор та дипломат. Полковник Армії УНР.
Біографія Закінчив Київський політехнічний інститут та Школу мистецтва і архітектури. Член Української Центральної Ради (від залізничників). На Другому Всеукраїнському військовому зʼїзді у червні 1917 р. обраний до Всеукраїнської ради військових депутатів; працював в Українському Генеральному Військовому Комітеті. Очолював Військо-технічне управління Генерального Секретарства у справах військових.МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
5 вересня 1919 р. його призначено членом української делегації на Паризьку мирну конференцію, а від вересня 1920 року він увійшов у склад Української Дипломатичної Місії у Франції як радник з економічних питань. З 1921 р. призначений послом в Аргентині і за сумісництвом у Бразилії. Був уповноваженим Українського Червоного Хреста у Франції. В 1924 р. Шумицький відійшов від дипломатичної роботи.
З 1925 р. — голова Союзу українських емігрантських організацій у Франції, займаючи цей пост до 1942 року. Член управи Бібліотеки ім. Симона Петлюри в Парижі.
Автор праць Статті у галузі архітектури («Український архітектурний стиль»), про дерев'яні українські церкви, спомини про визвольні змагання 1917 — 1919 років.Шумицький Микола Шумицкий Н. Основные принципы постройки украинских церквей. — Зодчий, 1914 г., № 40, с. 449 – 453. Шумицький М. Український архітектурний стиль у минулому і тепер. — Ілюстрована Україна, 1913 р., №№ 3, 4, 6, 8. Шумицький М. Український архітектурний стиль. — К.: 1914 р. – 60 с. Сім'я 14(1) липня 1912 року одружився з Єлизаветою Василівною СоколовоюЦДІАК, Ф. 127, оп. 1080, спр. 313.
Примітки
Джерела та література Стрельський Г. В. Шумицький Микола // Чепелик В. П. Київський осередок розвитку народних традицій в архітектурі початку ХХ ст. [в статті йдеться про те, що архітектор М. Шумицький спорудив будинки для кооперативних товариств у с. Косівці (нині Володарського району Київської області) і в м. Радомишлі, молочарню і школу біля Києва (1912—1914). — С. 135, 141] // Етнографія Києва і Київщини: традиції й сучасність / Л. Ф. Артюх, Н. К. Гаврилюк, В. Ф. Горленко; АН УРСР, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. — Київ: Наук. думка, 1986. — С. 128—158.
Література В. Головченко. Шумицький Микола //
Посилання Шумицький Микола Андрійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.338-339
Помер останній наш посол св. п. Микола Шумицький // Свобода. — 1982. — № 81. — С. 3.